ослона
ОСЛО́НА, и, ж., діал.
1. Завіса, заслона.
І росте голосіння з-за соснових ослон (В. Стус);
* Образно. З його душі спала ослона смутку (О. Кобилянська).
2. Захист, охорона.
Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ослона — осло́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- ослона — див. лава Словник синонімів Вусика
- ослона — -и, ж., діал. 1》 Завіса, заслона. 2》 Захист, охорона. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ослона — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Словник синонімів української мови
- ослона — ОСЛО́НА, и, ж., діал. 1. Завіса, заслона. З його душі спала ослона смутку (Коб., II, 1956, 170). 2. Захист, охорона. Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб’яча вага (Фр., VIII, 1952, 362). Словник української мови в 11 томах