ослона
осло́на
-и, ж., діал.
1》 Завіса, заслона.
2》 Захист, охорона.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ослона — осло́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- ослона — див. лава Словник синонімів Вусика
- ослона — ОСЛО́НА, и, ж., діал. 1. Завіса, заслона. І росте голосіння з-за соснових ослон (В. Стус); * Образно. З його душі спала ослона смутку (О. Кобилянська). 2. Захист, охорона. Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- ослона — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Словник синонімів української мови
- ослона — ОСЛО́НА, и, ж., діал. 1. Завіса, заслона. З його душі спала ослона смутку (Коб., II, 1956, 170). 2. Захист, охорона. Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб’яча вага (Фр., VIII, 1952, 362). Словник української мови в 11 томах