ослона

ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Нечуй-Левицький); В тій хвилі відкрилася запона намета (намету), і швидким кроком увійшла.. Мирослава (І. Франко); Вікно було заперте й заслонене, та все-таки крізь заслону видно було, що в покою світиться (І. Франко); Рано вдосвіта Тамара відкинула маскувальне запинало і побачила за вікном сніг (А. Хижняк); Одним стрибком підскочив (Сидорчук) до пологу, яким запинався запічок, і шарпнув його вбік (Ю. Бедзик); Тужно вила хуртовина, Розвівалася запина пурпурова на вікні (переклад П. Грабовського); В одкинутий поліг намету ввірвався вітер (Н. Рибак); Усі стіни (будинку) оббиті дорогими узористими килимами, привезеними з Італії, на вікнах та дверях — опони та занавіси (Юліан Опільський). — Пор. занаві́ска.

ЗА́ХИСТ (кого-, чого-небудь від нападу, замаху, ворожих і т. ін. дій), ОБОРО́НА, ОХОРО́НА, ЗАСЛО́НА розм., ВІДБОРО́НА діал., ОСЛО́НА діал., ОГРА́ДА заст., ЗАБОРО́НА заст., ЗАБЕЗПЕ́КА рідко. Основне призначення судів у правовій державі — це захист прав та інтересів громадян (з журналу); На обороні миру В нас армія стоїть! (М. Рильський); — Мовчіть, тихо, — крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (О. Кобилянська); Парубки були за ним кинулися, так він, схопивши у руки по каменюці, став на відборону (Марко Вовчок); Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага (І. Франко); Моя ти радість і одрада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (І. Котляревський); (Матушка гуменя:) Устає мале і велике на заборону краю (Панас Мирний); — Для постійної забезпеки краю я завів ополчення (Юліан Опільський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослона — осло́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ослона — див. лава Словник синонімів Вусика
  3. ослона — -и, ж., діал. 1》 Завіса, заслона. 2》 Захист, охорона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ослона — ОСЛО́НА, и, ж., діал. 1. Завіса, заслона. І росте голосіння з-за соснових ослон (В. Стус); * Образно. З його душі спала ослона смутку (О. Кобилянська). 2. Захист, охорона. Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. ослона — ОСЛО́НА, и, ж., діал. 1. Завіса, заслона. З його душі спала ослона смутку (Коб., II, 1956, 170). 2. Захист, охорона. Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб’яча вага (Фр., VIII, 1952, 362). Словник української мови в 11 томах