1. Словник української мови в 11 томах

ослона

ОСЛО́НА, и, ж., діал.

1. Завіса, заслона.

З його душі спала ослона смутку (Коб., II, 1956, 170).

2. Захист, охорона.

Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб’яча вага (Фр., VIII, 1952, 362).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослона — осло́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ослона — див. лава Словник синонімів Вусика
  3. ослона — -и, ж., діал. 1》 Завіса, заслона. 2》 Захист, охорона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ослона — ОСЛО́НА, и, ж., діал. 1. Завіса, заслона. І росте голосіння з-за соснових ослон (В. Стус); * Образно. З його душі спала ослона смутку (О. Кобилянська). 2. Захист, охорона. Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. ослона — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Словник синонімів української мови