основа

ОСНО́ВА, и, ж.

1. Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.).

Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч (О. Стороженко);

Були тут і грубі деревини, сантиметрів по сорок завширшки – на основу та на стовпи, і тонші – на оструб (І. Муратов);

Попускаючи мотуз, Яків потроху відходив від основи димаря вбік (І. Волошин);

По всій Україні несучою основою для перекриття є дерев'яна балка (з наук. літ.);

// Ґрунт, на якому закладається будівля, споруда.

Основою земляної греблі може бути будь-який ґрунт (з наук. літ.);

// Нижня частина стовбура або стебла рослини.

А тополька росла. Зелена від самої основи до наймолодших пагінців (С. Журахович);

Всі види капусти порівняно легко утворюють на .. основі стебла додаткове коріння (з наук. літ.).

2. перен. Те, на чому що-небудь ґрунтується, тримається, базується.

Філософська основа сучасної політичної картини світу була закладена просвітителями XVII –XVIII століть (з публіц. літ.);

// Головна складова частина чого-небудь; серцевина, ядро.

Основу військ директорії .. складали селянські маси (Ю. Смолич);

Є двадцять бійців. Це – основа загону (І. Нехода);

Фрукти й овочі здавна складали основу нашого харчування (із журн.);

// Найважливіша частина змісту чого-небудь.

– Поки зійде місяць, маємо бути на Вереміївському хуторі, – коротко уточнив [сотник] те, що в основі було відоме підполковнику (М. Стельмах);

Основу, “душу” образотворчого мистецтва, так само як і інших видів мистецтва – театру, кіно, музики, – становить художній образ (із журн.);

// тільки мн. Головні засади, підвалини чого-небудь (моралі, поведінки і т. ін.).

Він .. мало не плакав, коли міцні, здавалось, як мур, основи старої віри хитались і падали під новим словом (М. Коцюбинський);

Вчинок Данила й Тосі Флегонт сприймав з романтичним піднесенням, вбачаючи в ньому ламання традицій та зрушення основ (Ю. Смолич);

// тільки мн. Провідні принципи, правила, якими хто-небудь постійно керується в житті, діяльності.

Є доля правди в словах дружини, але є і залізна логіка його життя: попустити своє годиться тільки тоді, коли це приносить користь. Відступиш від цих основ – і станеш на слизький шлях жінчиних родичів (М. Стельмах);

// Джерело, база виникнення, розвитку чого-небудь.

Багато легенд, як не раз пересвідчувалися вчені, мають реальну основу (з наук.-попул. літ.);

Створення троїстої музики – велике досягнення в музичному житті простого люду, основа розвитку інструментальної народної музики (з наук. літ.).

3. тільки мн. Найважливіші, вихідні положення чого-небудь (науки, теорії і т. ін.).

Учені Академії наук України займають провідне місце в розробленні теоретичних основ електрозварювання (з публіц. літ.);

Зведення основи законодавства;

// Навчальний предмет, змістом якого є сукупність найважливіших відомостей з певної галузі науки.

Основи електротехніки;

Основи диригування;

Основи менеджменту.

4. Головна умова, запорука чого-небудь.

– Праця – то перша основа життя (І. Франко);

– Міцний сон – основа здоров'я, – несподівано .. сказав Гриша (В. Собко);

Основою культури є освіта, грамотність народу (з наук.-попул. літ.);

// Визначальна риса, ознака чого-небудь.

Меланхолійний сум, що вибитий на всім, що нагадує оцей нещасний народ, був і в неї основою характеру (О. Кобилянська);

Народність і реалізм становили основу творчості Шевченка (з наук. літ.).

5. Подовжні нитки в тканині, а також пряжа для них.

Правда, що й сама вона невсипуче працює, – що собі то й собі, а то й людям: тому візьметься півмітка напрясти, тому моток, тому оснує основу, хворого одвідає (Панас Мирний);

* Образно. Сонце вже підбилося вгору, веселе і грайливе. Воно щедро ллє на землю своє золоте світло, снує на небесне мотовило золоту свою основу (Ю. Збанацький).

6. спец. Хімічна сполука, що утворює з кислотами сіль.

Складна речовина, молекула якої складається з одного атома металу і одної або кількох гідроксильних груп, називається основою (з навч. літ.).

7. мат. Сторона геометричної фігури або площина геометричного тіла, перпендикулярна до їх висоти.

Пірамідою називається многогранник, в якого одна грань, що називається основою, є який-небудь многокутник, а всі інші грані, що називаються бічними, – трикутники, які мають спільну вершину (з навч. літ.);

Паралельні сторони трапеції .. називаються її основами (з навч. літ.);

Основа трикутника.

8. лінгв. Частина слова, що є носієм його основного значення.

Частина слова, що залишається незмінною в різних сполученнях його з іншими словами, зветься його основою (з наук. літ.);

Всі морфеми разом, за винятком флексії, або закінчення, становлять основу слова (з наук. літ.).

9. заст., рідко. Заснування.

Отже, як не давно Піски постали, що вже почала вивітрюватись і людська пам'ять про їх основу, та людська пам'ять не сховала того, коли і як оселився в них захожий січовик Мирон Ґудзь (Панас Мирний).

Бра́ти / взя́ти за осно́ву див. бра́ти;

(1) Осно́ва осно́в – що-небудь найважливіше серед важливого.

Все це так складно, думає Ліна, так нелегко добутись до основи основ... збагнути природу людську... (О. Гончар);

Зростання національного доходу – основа основ процвітаючої економіки (з газ.);

Става́ти / ста́ти за осно́ву (осно́вою) див. става́ти.

○ (2) На осно́ві, у знач. присл. – виходячи з чого-небудь, спираючись на що-небудь.

Як же, мамочко, в таких речах казати “вірю” чи “не вірю”, коли тут можна просто бачити і знати і на основі того доказувати? (Леся Українка);

Пісні про народні страждання, про народні прагнення, про народний гнів цікавили Пушкіна. Недарма він на основі цих пісень написав свої вірші про благородного повстанця проти царського ярма – Степана Разіна (М. Рильський).

△ Вну́трішня фле́ксія <�Фле́ксія осно́ви> див. фле́ксія;

(3) Пури́нові осно́ви – похідні пурину – органічні речовини, які містяться в білках, нуклеїнових кислотах і нуклеотидах живих організмів;

(4) Твірна́ осно́ва, лінгв. – основа, від якої утворюється похідне слово.

Усі похідні слова утворюються від певних мовних величин, які називають твірними основами. Наприклад, у слові косар твірною основою є кос- (з наук. літ.);

Найбільш поширеним структурним типом серед аналізованих номенів є афіксальні утворення, переважна частина з яких належить до суфіксальних похідних від певних твірних основ (з наук. літ.).