основа
осно́ва
-и, ж.
1》 Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.).
|| Ґрунт, на якому закладається будівля, споруда.
|| Нижня частина предмета, на якій тримається решта його або якою він прикріплюється до чого-небудь.
Основа інтервалу муз. — нижній звук інтервалу.
2》 перен. Те, на чому що-небудь ґрунтується, тримається, базується.
|| Головна складова частина чого-небудь; серцевина, ядро.
|| Найважливіша частина змісту чого-небудь.
|| тільки мн. Головні засади, підвалини чого-небудь (моралі, поведінки і т. ін.).
|| тільки мн. Провідні принципи, правила, якими хто-небудь постійно керується в житті, діяльності.
|| Джерело, база виникнення, розвитку чого-небудь. Брати за основу. Закладати основи. Лежати в основі.
На основі чого — виходячи з чого-небудь, спираючись на що-небудь.
3》 тільки мн. Найважливіші, вихідні положення чого-небудь (науки, теорії і т. ін.). Основи законодавства.
|| Навчальний предмет, змістом якого є сукупність найважливіших відомостей з певної галузі науки. Основи електротехніки. Основи диригування.
4》 Головна умова, запорука чого-небудь.
|| Визначальна риса, ознака чого-небудь.
5》 Подовжні нитки в тканині, а також пряжа для них.
6》 спец. Хімічна сполука, що утворює з кислотами сіль і воду.
7》 мат. Сторона геометричної фігури або площина геометричного тіла, перпендикулярна до їх висоти.
Основа степеня — число, яке підносять до цього степеня.
8》 лінгв. Частина слова, що є носієм його основного значення.
9》 заст., рідко. Заснування.
Значення в інших словниках
- основа — (те, на чому будуються суспільні чи політичні принципи) мн.: підвалини, засади, фундамент, база, (для невеликого) підмурівок, підстава, ґрунт, підґрунтя. Словник синонімів Полюги
- основа — осно́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- основа — (споруди) опертя, опора, підвалина, фундамент, цоколь, ПІДМУРОК, жм. основина; П. база, фр. ґрунт, підстава <н. на грунті, на підставі>; (теорії) ядро, осердя; (моралі) засада, принцип, правило, наріжний камінь... Словник синонімів Караванського
- основа — I база, базис, бут (забутував хату), живетень, закладини, засади (перен.), начала (т.с.), опертя, опори, основи, основина, першооснова, підвалини, підґрунтя, підклад, підмур, підмурівок, підмуровка, підмурок, підмур'я, підоснова, підошва, підпертя... Словник синонімів Вусика
- основа — [основа] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
- основа — ОСНО́ВА, и, ж. 1. Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч (О. Словник української мови у 20 томах
- Основа — Суспільно-політичний та науково-літературний щомісячний часопис (1861-62, Петербург); вагомий вплив на культурно-літературний процес і національно-визвольний рух в Україні; обстоював право нації на вільний розвиток; видавці: В. Білозерський, П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський, М. Щербак. Універсальний словник-енциклопедія
- основа — заклада́ти / закла́сти підва́лини (осно́ви) чого. Давати початок чому-небудь. Ми зростали і мужніли, коли закладали підвалини нового життя (З газети); Не можна забувати... Фразеологічний словник української мови
- основа — ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн. Словник синонімів української мови
- основа — Осно́ва, -ви; осно́ви, осно́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- основа — ОСНО́ВА, и, ж. 1. Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч (Стор. Словник української мови в 11 томах