основа

база, базис, бут (забутував хату), живетень, закладини, засади (перен.), начала (т.с.), опертя, опори, основи, основина, першооснова, підвалини, підґрунтя, підклад, підмур, підмурівок, підмуровка, підмурок, підмур'я, підоснова, підошва, підпертя, підпора, підстава, селитва (діал.), поміст (хата на помості), тло (знищити до тла), фундамент, хундамент

Фразеологічні синоніми: краєкутне каміння; краєкутний камінь; наріжний камінь; пробний камінь

див. початок

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

основа — (те, на чому будуються суспільні чи політичні принципи) мн.: підвалини, засади, фундамент, база, (для невеликого) підмурівок, підстава, ґрунт, підґрунтя. Словник синонімів Полюги
основа — осно́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
основа — (споруди) опертя, опора, підвалина, фундамент, цоколь, ПІДМУРОК, жм. основина; П. база, фр. ґрунт, підстава <н. на грунті, на підставі>; (теорії) ядро, осердя; (моралі) засада, принцип, правило, наріжний камінь... Словник синонімів Караванського
основа — [основа] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
основа — -и, ж. 1》 Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). || Ґрунт, на якому закладається будівля, споруда. || Нижня частина предмета, на якій тримається решта його або якою він прикріплюється до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
основа — ОСНО́ВА, и, ж. 1. Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч (О. Словник української мови у 20 томах
Основа — Суспільно-політичний та науково-літературний щомісячний часопис (1861-62, Петербург); вагомий вплив на культурно-літературний процес і національно-визвольний рух в Україні; обстоював право нації на вільний розвиток; видавці: В. Білозерський, П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський, М. Щербак. Універсальний словник-енциклопедія
основа — заклада́ти / закла́сти підва́лини (осно́ви) чого. Давати початок чому-небудь. Ми зростали і мужніли, коли закладали підвалини нового життя (З газети); Не можна забувати... Фразеологічний словник української мови
основа — ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн. Словник синонімів української мови
основа — Осно́ва, -ви; осно́ви, осно́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
основа — ОСНО́ВА, и, ж. 1. Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч (Стор. Словник української мови в 11 томах