основа

(споруди) опертя, опора, підвалина, фундамент, цоколь, ПІДМУРОК, жм. основина; П. база, фр. ґрунт, підстава <н. на грунті, на підставі>; (теорії) ядро, осердя; (моралі) засада, принцип, правило, наріжний камінь, с. основа основ; (здоров'я) запорука; Б. З. заснування; мн. ОСНОВИ, (наук) елементи, початки, ази.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

основа — (те, на чому будуються суспільні чи політичні принципи) мн.: підвалини, засади, фундамент, база, (для невеликого) підмурівок, підстава, ґрунт, підґрунтя. Словник синонімів Полюги
основа — осно́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
основа — I база, базис, бут (забутував хату), живетень, закладини, засади (перен.), начала (т.с.), опертя, опори, основи, основина, першооснова, підвалини, підґрунтя, підклад, підмур, підмурівок, підмуровка, підмурок, підмур'я, підоснова, підошва, підпертя... Словник синонімів Вусика
основа — [основа] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
основа — -и, ж. 1》 Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). || Ґрунт, на якому закладається будівля, споруда. || Нижня частина предмета, на якій тримається решта його або якою він прикріплюється до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
основа — ОСНО́ВА, и, ж. 1. Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч (О. Словник української мови у 20 томах
Основа — Суспільно-політичний та науково-літературний щомісячний часопис (1861-62, Петербург); вагомий вплив на культурно-літературний процес і національно-визвольний рух в Україні; обстоював право нації на вільний розвиток; видавці: В. Білозерський, П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський, М. Щербак. Універсальний словник-енциклопедія
основа — заклада́ти / закла́сти підва́лини (осно́ви) чого. Давати початок чому-небудь. Ми зростали і мужніли, коли закладали підвалини нового життя (З газети); Не можна забувати... Фразеологічний словник української мови
основа — ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн. Словник синонімів української мови
основа — Осно́ва, -ви; осно́ви, осно́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
основа — ОСНО́ВА, и, ж. 1. Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч (Стор. Словник української мови в 11 томах