1. Словник української мови у 20 томах

оцінник

ОЦІ́ННИК, а, ч.

Той, хто оцінює кого-, що-небудь.

У Харкові він служив у підкомісії, що вивчала залізничну справу, потім був .. оцінником харківського відділення земельного банку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцінник — оці́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оцінник — -а, ч. Той, хто оцінює кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оцінник — Оці́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. оцінник — ОЦІ́ННИК, а, ч. Той, хто оцінює кого-, що-небудь. В Харкові Єфименко служив у підкомісії, що вивчала залізничну справу, потім був.. оцінником харківського відділення земельного банку (Вітч., 7, 1965, 198). Словник української мови в 11 томах