1. Орфографічний словник української мови

оцінник

оці́нник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцінник — -а, ч. Той, хто оцінює кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оцінник — ОЦІ́ННИК, а, ч. Той, хто оцінює кого-, що-небудь. У Харкові він служив у підкомісії, що вивчала залізничну справу, потім був .. оцінником харківського відділення земельного банку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. оцінник — Оці́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. оцінник — ОЦІ́ННИК, а, ч. Той, хто оцінює кого-, що-небудь. В Харкові Єфименко служив у підкомісії, що вивчала залізничну справу, потім був.. оцінником харківського відділення земельного банку (Вітч., 7, 1965, 198). Словник української мови в 11 томах