павук
ПАВУ́К, а́, ч.
1. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину.
Звичайний павук (Аrапеіdа) – один з найчисленніших мешканців на землі (з наук.-попул. літ.);
На воді ряска, немов руда кора, по ній стрибають довгоногі павуки, перебираючись через уламки листу та комишу (М. Коцюбинський);
Хто навчив сірого павука на кущі дикої малини сплести таку тонку мережану сітку? (О. Донченко);
Поміж шафами заснувалося павутиння, серед якого сиділи череваті павуки, що іноді споживали одного з своєї громади, за недохватом здобичі (В. Підмогильний);
* Образно. Перед її очима весь час стояв .. фашистський літак з чорними павуками на крилах (В. Кучер);
* У порівн. Одна Параска, як павук, замотавшись у свою павутину, не виходить з хати (Панас Мирний);
* Образно. * У порівн. Крутяться колеса млинові в густому тумані, а здається химерно так: немов великий водяний павук плазує з ставу на греблю (А. Головко).
2. перен., розм. Той, хто експлуатує інших, відзначається жорстокістю, підступністю, хитрістю у ставленні до кого-небудь.
Пізнавав [Рафаловнч] повітових павуків по їх сітях і повітових сатрапів по тих слідах їх пазурів, які стрічав на своїх клієнтах (І. Франко);
Мелітару знову незадоволено подумав, що сказав надто багато цьому хитрому павуку (М. Чабанівський).
Значення в інших словниках
- павук — Паву́к: — люстра [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
- павук — паву́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- павук — (отруйний) фаланга, скорпіон; (хто) глитай, п'явка; павучок, павучище, зб. павуччя. Словник синонімів Караванського
- павук — див. панікадило Словник церковно-обрядової термінології
- павук — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- павук — -а, ч. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- павук — А, ч., комп. Інтернет. Якщо я тобі вінт принесу на 2 Гб, скинеш мені демки з чємпів у павуку??? Якщо не хочеш або вінта боїшся, можеш скинути на СД (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- павук — обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Фразеологічний словник української мови
- павук — Паву́к, -ка́; -вуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- павук — ПАВУ́К, а́, ч. 1. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Звичайний павук (Аrапеіdа) — один з найчисленніших мешканців на землі (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- павук — Павук, -ка м. 1) Наукъ, Arachnea. — волоський. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = павич. Черниг. у. 3) — летючий. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. ум. павучок. Словник української мови Грінченка