1. Фразеологічний словник української мови

павук

обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась, обсновувала мене, мов павук (І. Франко); Ти обснуєш чоловіка, як павук, та й висисаєш із нього кров (Л. Мартович). оплести́, мов му́ху павути́ною. (Василь:) Оплели мене, мов муху павутиною! Коли я тепер відвернусь від Домахи, коли я зречуся мого єдиного сина, то нехай мене Господь покара (М. Кропивницький). обснува́ти павути́нкою. Обснували тебе Павутинкою, Отруїли тебе Міщанинкою (М. Гірник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павук — Паву́к: — люстра [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. павук — паву́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. павук — (отруйний) фаланга, скорпіон; (хто) глитай, п'явка; павучок, павучище, зб. павуччя. Словник синонімів Караванського
  4. павук — див. панікадило Словник церковно-обрядової термінології
  5. павук — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  6. павук — -а, ч. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. павук — ПАВУ́К, а́, ч. 1. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Звичайний павук (Аrапеіdа) – один з найчисленніших мешканців на землі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. павук — А, ч., комп. Інтернет. Якщо я тобі вінт принесу на 2 Гб, скинеш мені демки з чємпів у павуку??? Якщо не хочеш або вінта боїшся, можеш скинути на СД (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  9. павук — Паву́к, -ка́; -вуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. павук — ПАВУ́К, а́, ч. 1. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Звичайний павук (Аrапеіdа) — один з найчисленніших мешканців на землі (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  11. павук — Павук, -ка м. 1) Наукъ, Arachnea. — волоський. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = павич. Черниг. у. 3) — летючий. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. ум. павучок. Словник української мови Грінченка