павук

Значення в інших словниках

1. павук — Паву́к: — люстра [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
2. павук — паву́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. павук — див. панікадило Словник церковно-обрядової термінології
4. павук — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
5. павук — -а, ч. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. павук — ПАВУ́К, а́, ч. 1. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Звичайний павук (Аrапеіdа) – один з найчисленніших мешканців на землі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
7. павук — А, ч., комп. Інтернет. Якщо я тобі вінт принесу на 2 Гб, скинеш мені демки з чємпів у павуку??? Якщо не хочеш або вінта боїшся, можеш скинути на СД (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
8. павук — обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Фразеологічний словник української мови
9. павук — Паву́к, -ка́; -вуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. павук — ПАВУ́К, а́, ч. 1. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Звичайний павук (Аrапеіdа) — один з найчисленніших мешканців на землі (Наука.. Словник української мови в 11 томах
11. павук — Павук, -ка м. 1) Наукъ, Arachnea. — волоський. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = павич. Черниг. у. 3) — летючий. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. ум. павучок. Словник української мови Грінченка