переводити

ПЕРЕВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПЕРЕВЕСТИ́, веду́, веде́ш; мин. ч. переві́в, вела́, ло́; док., кого, що.

1. на (через) що і без дод. Ведучи або супроводжуючи кого-небудь, переправляти, допомагати перейти через щось, на другий бік чогось.

Кілька колон перевів він за цей час на Литовський півострів, перетинаючи Гниле море .. Коли переводив останніх, Сиваш уже наливало водою (О. Гончар);

Забаскаличилася Юля: не можу перейти через потік, голова крутиться. Довелося Федотові брати її за руку і переводити (Григорій Тютюнник);

Дід старий іде по бруку, – Як пройти на той бік? Де? Кожен з нас його за руку На той бік переведе! (І. Нехода).

2. Змінювати місце розташування кого-, чого-небудь, переміщувати когось, щось з одного місця на інше.

Їхній одчеплений вагон довго возили, переводили на різні колії (Я. Качура);

[Пастух:] Отож як вижену твоїх свинчат, то вже не вернуться назад, а просто на другий фільварок переведу їх (Леся Українка);

Бійці взяли його попід руки і перевели в готель (О. Гончар);

Треба було перевести його [пораненого командира] до помешкання, де жив Юрчик з матір'ю, й лікувати (Л. Смілянський);

// перен., рідко. Перепроваджувати, переправляти з місця на місце, з рук у руки (звичайно таємно).

Москаль та його половина тільки й знали, що лаялися та билися, пили та гуляли, переховували всяких блудяг, переводили крадіжку (Панас Мирний).

3. Міняти положення (рухомої частини механізму, пристрою).

Це вже риск – переводити вітрило при вітрі в чистім морі, не спускаючи його (Остап Вишня);

Стрілочник сигнали чує – стрілку слід перевести (Н. Забіла);

// Переміщаючи якусь машину, знаряддя, пристрої і т. ін., міняти напрям їх дії.

Бармаш швидко перевів вогонь на греблю (В. Козаченко);

// розм. Регулюючи, змінювати напрям руху або дії приладів, пристроїв і т. ін.

– На коліях є така стрілка, що за її допомогою переводять колію і направляють поїзд туди, куди йому треба (Л. Юхвід);

В трубці чується потріскування: секретарка переводить телефон у кабінет редактора (Я. Гримайло).

4. Переносити малюнок, креслення і т. ін. на що-небудь; перебивати.

Знаєш, як діти переводять малюнки на інший папір, накладаючи їх на шибку в вікні? (Леся Українка);

– Я гадаю, що копір [копіювальник] переведе точно лінії різання на деталь (П. Автомонов);

// з чого в що, перен. Створювати що-небудь подібне, таке саме, але з іншого матеріалу.

Скульптор усміхався, добродушно милуючись хлопцями. В думці він уже починав ліпити їхні стрункі і по-своєму граціозні постаті, переводив з глини в бронзу (О. Гончар).

5. Переміщати на інше місце роботи, служби, навчання і т. ін.

Зітхнув чабан і після мовчанки обернувся до Уралова: – Правда, що тебе кудись переводять? (О. Гончар);

Почалася Кримська війна з турками. Погнали Максима під Сілістрію, а потім перевели в Крим (Панас Мирний);

[Сергій:] Казав мені начальник дороги, що переведуть мене на другу дорогу (З. Мороз);

// до кого, чого, у (на) що, ким. Переміщати на іншу посаду, змінювати рід занять і т. ін.

А знаєш, його до нас перевели Із армії (Т. Шевченко);

– Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів [аудиторів] немає, греки та латини [книжки] валяються в нас попід ліжками (І. Нечуй-Левицький);

– Таж мене голова обіцяв перевести до дядька Мусія в садову бригаду, – здивовано нагадав Захар (Іван Ле);

Батька його перевели бригадиром на господарський канал (О. Гончар);

// у що. Переміщати, зараховувати до іншої групи, розряду, категорії.

Перевести на п'ятий розряд електрозварника;

// у (на) що і без дод. Зараховувати на наступний курс, до наступного класу і т. ін.

Мене переводять на другий курс і забирають у далеке плавання (М. Трублаїні);

[Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (М. Кропивницький).

6. Переключати кого-, що-небудь на виконання іншої роботи і т. ін.

Канушевич відповів спокійно: – .. Може, разом працюватимемо, бо мій кран теж переводять на бетон (Г. Коцюба);

// Змінювати характер яких-небудь дій.

Самовар дужче заблищав, переводячи своє журливе мугикання на дрібну веселу пісеньку (Панас Мирний);

Дід притих, він таємниче Перевів на шепіт бас (П. Дорошко);

// Спрямовувати якусь дію на інший об'єкт.

Від серця Іванові відлягло: лють свою він вже перевів на Наркиса (Ю. Смолич);

// Змінювати характер розрахунків за яку-небудь працю.

Робітників друкарні перевели на погодинну оплату праці (з газ.).

7. Змінюючи якість, особливості чого-небудь, перетворювати щось на що-небудь інше.

Вони [мікроорганізми] переводять складні нерозчинні сполуки в засвоювані для рослини форми (з наук.-попул. літ.);

Як та земля зимою покриється білим снігом, переведемо ми все те [зерно] на біле борошно (Панас Мирний);

// перен. Змінювати характер, зміст, спрямування чого-небудь; замінювати щось чим-небудь іншим.

Перевести напрямок наукової роботи відділу.

8. на що і без дод. Змінювати на гірше або зовсім псувати.

– Нащо ти переводиш зілля? Хто тобі позволив? (Леся Українка);

– Лісничий у Сагайдаку і дубину, і всяке дерево на січку переводить (Л. Яновська);

Пани переведуть [страву приправами], що й собака не їстиме (Номис);

// перен. Невдалим господарюванням або навмисно псувати, погіршувати стан, якість чого-небудь чи знищувати, вигублювати щось.

Недруги пустили поголос, мовби пастух із сином хотіли перевести племінне стадо... (К. Гордієнко);

// перен. Негативно впливати на стан здоров'я (створенням поганих умов, недбалим доглядом і т. ін.).

– Он, у Василенка: на віщо невістку перевела [свекруха]? Як ішла, калина-калиною була; тепер, як з хреста знята! (Панас Мирний);

[Пріся:] Мабуть, їй пороблено так, поведи до Морозихи, хай пошепче. Поведи, неодмінно поведи, а то переведеш дівчину (С. Васильченко);

// перен. Позбавляти життя (звичайно свійських тварин).

– Поки що я хочу тільки одного: щоб ти, Гнатко-безп'ятко, повбивав усіх вовків, які мені худобу переводять (М. Стельмах).

9. Витрачати марно або без особливої на те потреби, необхідності.

– Ти, може, скажеш, що Карпо дурний, гроші переводить, замість того, щоб купити яку хвостяку або свиняку на хазяйство... (М. Коцюбинський);

Євдоким .. загасив свічі. – Для чого це? – вражено запитав Мар'ян. – А чого даремно буду віск переводити? (М. Стельмах);

– А, бодай тебе! Перевела тільки день! Потаскало ж мене на ту вулицю! (Л. Яновська);

// Розтрачувати, втрачати і т. ін. те, що належить кому-небудь іншому.

[Храпко:] Гарно, гарно. Отак же то ви навчаєтесь змалку родительське добро переводити! (Панас Мирний);

– Жінка розпилася і вмерла, перевела все, що я мав (І. Франко);

// на що і без дод. Витрачати, розтрачувати все без остачі.

– Де це [одяг] запобіг ти? Чи, може, остатнє Перевів хазяйство та одягсь ошатнє [ошатно]? (І. Манжура);

Василь був винуватий у зборню, а грошей ніде було взяти, .. корову ж уже знов продав і гроші на нову клуню перевів (Грицько Григоренко).

10. Передавати, пересилати гроші за допомогою банку або поштово-телеграфного закладу.

Леонтович телеграфував мені, що перевів тобі 500 крб (М. Коцюбинський).

11. рідко. Те саме, що зді́йснювати 2.

Прийшов [панотець] до кухні й переводив ціле слідство, хто збив шибку (Л. Мартович);

Підготовлювати й частково переводити ці завдання мусимо вже зараз (В. Еллан-Блакитний);

Цієї зими Казанок перевів скрізь по незахищених від степових навальних вітрів місцях снігозатримання (Є. Кротевич).

Занапаща́ти (запропаща́ти, перево́дити) / занапасти́ти (запропасти́ти, перевести́) життя́ (вік, до́лю і т. ін.) див. занапаща́ти;

(1) Перево́дити на гро́ші – діставати гроші, продаючи що-небудь.

– Узяли, та й одсудили мою землю Бог його знає й кому, Бог знає нащо... На те, мабуть, щоб перевів її на гроші (Панас Мирний).

◇ (2) [Ду́рно (даре́мно, зада́рма́, ма́рно і т. ін.)] хліб (харч) перево́дити (ї́сти, збавля́ти) – не приносити ніякої користі.

Батько й мати журяться: – Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (з казки);

– А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми, – каже .. Мотря. – Годі вдома сидіти та хліб переводити, – пора й самому заробляти (Панас Мирний);

– Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок);

– Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять в тебе хліба, – вони коло всього, а твоя матушка тільки порядкує (І. Нечуй-Левицький);

– Еге, – одказав пан Хоцінський. – Чого їй [старшій дочці] сидіти та хліб батьківський збавляти коли вона буде щаслива і за Серединським? (І. Нечуй-Левицький);

А тобі, Панасе, скажу: помочі ти не дав, так нічого й сидіти тут та хліб даром їсти (М. Івченко);

– Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар);

Ференц намагався у всьому допомагати бійцям, бо не хотів задарма їсти їхній хліб (О. Гончар);

(3) Ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих) – дуже важко дихати.

Залитий потом, ледве переводячи дух, метався [Юра] в нестямі (М. Кропивницький);

Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко);

Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець);

Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський);

Так бігли [хлопці], що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко);

(4) Не перево́дити / не перевести́ ду́ху (дух, по́диху, по́дих) – не робити вдиху, затаїти дихання.

Стоїть [Івась] тихенько, аж дух не переводить (Грицько Григоренко);

– Що таке? – крикнув писар, а молодиця не переведе духу, верещить (Марко Вовчок);

Пила [Олена] довго, невситимо, не переводячи подиху (Григорій Тютюнник);

(5) Не перево́дячи / не переві́вши ду́ху (дух, по́диху, по́дих), зі сл. випивати:

а) відразу, за один прийом; залпом.

Григорію, що запізнився на гулянку, запропонували склянку горілки. Той, не переводячи духу, випив її до дна (з переказу);

б) швидко, з усієї сили, не зупиняючись для відпочинку (про якісь дії, рух і т. ін.).

Мчали [воїни], не переводячи подиху. Бурею вривались у незруйновані, чисті міста (О. Гончар);

Євгешка ще дужче наліг на весла. Він щосили гріб до берега, не переводячи подиху (О. Донченко);

(6) Папі́р перево́дити (тра́тити, витрача́ти) / перевести́ (ви́тратити) – писати без потреби, без користі або невміло.

На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т. Шевченко);

(7) Перево́дити / перевести́ ду́мку (думки́) на що – починати думати про що-небудь інше.

– Любий Сев, – хочеться мені казати ще далі, але я стримую себе й переводжу думку на інше (Ю. Яновський);

– Так, Чернеччину ми пустимо під соняшники, – перевів свої думки Оксен на господарські клопоти (Григорій Тютюнник);

(8) Перево́дити / перевести́ на і́нший лад – змінювати характер розмови, діяльності і т. ін;

(9) Перево́дити / перевести́ на нові́ (і́нші) ре́йки що – змінювати напрямок якої-небудь праці, діяльності і т. ін.

Проте і це не містика, – переводив себе на матеріалістичні рейки філософ, – прикра realia нашого дивовижного часу (А. Крижанівський);

(10) Перево́дити / перевести́ о́чі (по́гляд) на кого – що – поглядати, почати дивитися на кого-небудь іншого, на щось інше.

Дівчата винувато і злякано переводили очі з одного [чоловіка] на другого (С. Васильченко);

Уляна крадькома переводила свій боязливий погляд з дитини на [Федора].., і серце її замирало (Панас Мирний);

Матушка перевела очі [на Гавриїла], оглядівши з ніг до голови, стала питати: – Як звуть? (І. Микитенко);

Антін перевів погляд на ліжко, де старше дівча з усієї сили теліпало колиску з малям (С. Чорнобривець);

(11) Перево́дити / перевести́ по́дих (дух, ві́ддих) – робити коротку перерву, короткий перепочинок в чому-небудь.

Глущуки .. тягли .. воза з гноєм .. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (С. Чорнобривець);

Хлопці мовчки поспішали за своїм командиром. З годину ще кушпелили, не переводячи, вважай, подиху (І. Головченко і О. Мусієнко);

Про свою рушницю я забув одразу, бо ми дременули далі. Подих перевели аж біля озера (із журн.);

Вони разом із Шарком побігли на гору і зупинилися, щоб перевести дух (П. Панч);

Він дійшов до зобидженої Тетяниної могили, перевів віддих і сторожко оглянув .. світ (М. Стельмах);

(12) Перево́дити / перевести́ розмо́ву (мо́ву) на що – починати говорити про що-небудь інше, спрямувавши увагу в інший бік.

Він почав .. переводити її [розмову] на другі речі (Панас Мирний);

– Ну, а як справи, хлопці? – помітивши Іванову збентеженість, перевів [Петро Федорович] на інше мову (А. Головко);

(13) Перево́дити (поверта́ти, переверта́ти і т. ін.) / перевести́ (поверну́ти, переверну́ти і т. ін.) на жарт (на жа́рти):

а) починати жартувати.

Він то починав звисока розмову, то, зразу рвучи її, переводив на жарти (Панас Мирний);

Мирон, нагодившись в кухню саме на цю розмову, знову все перевернув на жарт (О. Гончар);

б) намагатися жартом виправити, пом'якшити неприємне становище.

В першу хвилину Оля ладна втекти, але миттю змірковує, що такий вчинок був би нерозсудливим .. Набирається відваги і пробує все перевести на жарт (Ірина Вільде);

– Кованько й справді з тих штукарів, в котрих ніколи гаразд не допитаєшся правди, бо він все повертає на жарти (І. Нечуй-Левицький);

Андрій намагався обернути все в жарт. – Не скигли, стара, сідай та попоїж рибки (М. Коцюбинський);

Платон Платонович не знав, чи йому треба розсердитись, чи все обернути на жарт (О. Донченко);

Не міг же він показати, що й справді злякався цього наймита.., і тому вирішив сварку повернути на жарт (М. Стельмах);

(14) Перево́дити (ста́вити) / перевести́ (поста́вити) на ре́йки які, чого – надавати чому-небудь певного спрямування; організовувати, спрямовувати, перетворювати і т. ін. що-небудь певним чином.

Ми з Адаменком дві ночі сиділи в соляній шахті, радилися, сперечалися й вираховували, .. план того бою цілком постав у його голові, я лише коригував і переводив на практичні рейки (Ю. Яновський);

– Це кустарщина, а не сад, – сказав Рябов. – Що? – Ви не іритуйте. Це кустарщина. Це треба ставити на державні рейки (О. Довженко).

ПЕРЕВОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., кого.

Ведучи за собою, супроводжуючи, проводжати куди-небудь усіх або багатьох.

– Господи, скільки я переводила людей на самий верх дзвіниці до великих дзвонів (І. Нечуй-Левицький);

Вартові за день потомлені (стільки людей переводили!) (Я. Качура).