переводитися

ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ПЕРЕВЕСТИ́СЯ, веду́ся, веде́шся; мин. ч. переві́вся, вела́ся, ло́ся; док.

1. Переходити, переїздити на інше місце роботи, служби, навчання і т. ін.

У тисяча дев'ятсот сімнадцятому році я перевівся вчителювати в Київ (О. Довженко);

У зв'язку з переїздом батьків до Харкова, Олександр Іванович [Білецький] перевівся до Харківської 3-ї гімназії (з наук. літ.);

// рідко. Змінювати посаду, рід занять і т. ін.

Переводиться [Петров] в Дерпт на медицину, чистий вічний студент (Леся Українка).

2. рідко. Замінювати один одного на якій-небудь посаді, при виконанні яких-небудь обов'язків і т. ін.

– Перед тобою у мене вже аж три наймички перевелося (Панас Мирний);

// перен. Минати, проходити один за одним, по черзі і т. ін.

На віку усього переведеться (Номис);

Багато тих вечорів довгих перевелося в нас без розмови, без гомону (Марко Вовчок).

3. на кого – що. Змінювати на гірше свої якості, особливості, вироджуватися і т. ін.

– Був я колись Кайдаш, а тепер перевівся на маленького Кайдашця (І. Нечуй-Левицький);

[Самопал:] Ти Ольгу рятуй. Пропаде .. І Світлану .. Ти придивись, на що перевелися твої діти... (М. Зарудний);

// Змінюючись на гірше, ставати схожим на кого-, що-небудь.

[Писар:] Як глянув дома у дзеркало – перелякався: дивлюсь у дзеркало, а звідтіль визира собака .. Коли я гарненько придивлюся, аж то мій вид на собачий перевівся (І. Карпенко-Карий);

// перен. Втрачати фізичні сили, здоров'я; ставати слабим, номічним.

До чого я дожилася, на віщо я перевелася? Що була колись Лепестинка на все село молодичка, а тепер сидить, немов та червива печеричка (Л. Яновська);

– Ну, як ся маєш, небоже? .. Бачу, що ніби трохи оклигав, а то геть був перевівся на турецькому пшоні (С. Добровольський).

4. Поступово занепадати, марнуватися (звичайно про господарство).

– Зостанусь я тутечки, .. а ти у хуторі хазяйствуй [хазяйнуй]. А що ж? Чи там, чи там покинути, – і хазяйство переведеться, і спокою душі не матимеш (Марко Вовчок);

// Поступово зникати, гинути, вимирати і т. ін.

– Колись у вас отам, на косі, лебедів дядьки возами набивали .. А тепер птаство переводиться (О. Гончар);

[Петро:] Найкращі заміри [батька] оживуть – в його нащадках! .. На цьому світ досі держиться; без сього люди перевелися б! (Панас Мирний);

– Щороку їх [будяків] робилося менше, поки зовсім не перевелися (І. Франко);

// Поступово виходити з моди, ужитку і т. ін.

Якось само собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас (М. Коцюбинський).

5. Зникати, переставати водитися або витрачатися на дрібниці (про гроші).

Їсти їм [пересельцям] нічого стало; своє, що привезли з собою, переїли, нового ще не вродило, гроші то сюди, то туди перевелись (Грицько Григоренко);

// Витрачатися, продаватися, нищитися (про те, що належить кому-небудь іншому).

Яків дивився, як переводиться батьківське добро, та тілько серцем болів (Панас Мирний).

6. тільки недок. Пас. до перево́дити.

Всі винищувачі переводилися на другий аеродром (В. Собко);

Нам роздавали табелі. Глянув я.., а внизу написано: “Переводиться в п'ятий клас” (О. Донченко).

◇ Зійти́ (звести́ся, перевести́ся і т. ін.) / схо́дити (зво́дитися, перево́дитися) ніна́що (нінаві́що) див. схо́дити;

Зійти́ (перевести́ся) на пси див. схо́дити;

(1) Не перево́дитися / не перевести́ся – бути завжди, ніколи не зникати.

З того часу, як Єремія осадивсь на життя в Вишневеччині, гості ні на часинку не переводились (О. Стороженко);

Ось уже видно журавель над тією криницею, де ніколи не переводилась вода (М. Стельмах);

Ще, бачте, в нас інквізитори не перевелись! (Леся Українка);

(2) Перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́):

а) втрачати попереднє значення, вагу і т. ін.

[Іван:] Отакі тепер козаки на світі... Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак – там похід задумали, а він по селі байдики б'є (С. Васильченко);

Перевести́ся нінаві́що.

– Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний);

Перевести́ся ні на се, ні на те.

Не буде .. з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ'яненко);

б) ставати набагато гіршим.

Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Нар. опов.);

Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало);

// ставати непридатним.

Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).