переводитися

ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ПЕРЕВЕСТИ́СЯ, веду́ся, веде́шся; мин. ч. переві́вся, вела́ся, ло́ся; док.

1. Переходити, переїздити на інше місце роботи, служби, навчання і т. ін.

У тисяча дев’ятсот сімнадцятому році я перевівся вчителювати в Київ (Довж., І, 1958, 16);

У зв’язку з переїздом батьків до Харкова, Олександр Іванович [Білецький] перевівся до Харківської 3-ї гімназії (Рад. літ-во, 18, 1955, 3);

// рідко. Змінювати посаду, рід занять і т. ін.

Переводиться [Петров] в Дерпт на медицину, чистий вічний студент (Л. Укр., V, 1956, 286).

2. рідко. Замінювати один одного на якій-небудь посаді, при виконанні яких-небудь обов’язків і т. ін.

— Перед тобою у мене вже аж три наймички перевелося (Мирний, І, 1954, 74);

// перен. Минати, проходити один за одним, по черзі і т. ін.

На віку усього переведеться (Номис, 1864, № 9892);

Багато тих вечорів довгих перевелося в нас без розмови, без гомону (Вовчок, І, 1955, 224).

3. на кого — що. Змінювати на гірше свої якості, особливості, вироджуватися і т. ін.

— Був я колись Кайдаш, а тепер перевівся на маленького Кайдашця (Н.-Лев., II, 1956, 351);

[Самопал:] Ти Ольгу рятуй. Пропаде.. І Світлану.. Ти придивись, на що перевелися твої діти… (Зар., Антеї, 1962, 268);

// Змінюючись на гірше, ставати схожим на кого-, що-небудь.

[Писар:] Як глянув дома у дзеркало — перелякався: дивлюсь у дзеркало, а звідтіль визира собака.. Коли я гарненько придивлюся, аж то мій вид на собачий перевівся (К.-Карий, І, 1960, 67);

// перен. Втрачати фізичні сили, здоров’я; ставати слабим, номічним.

До чого я дожилася, на віщо я перевелася? Що була колись Лепестинка на все село молодичка, а тепер сидить, немов та червива печеричка (Л. Янов., І, 1959, 83);

— Ну, як ся маєш, небоже? ..Бачу, що ніби трохи оклигав, а то геть був перевівся на турецькому пшоні (Добр., Очак. розмир, 1965, 194).

4. Поступово занепадати, марнуватися (звичайно про господарство).

— Зостанусь я тутечки,.. а ти у хуторі хазяйствуй [хазяйнуй]. А що ж? Чи там, чи там покинути, — і хазяйство переведеться, і спокою душі не матимеш (Вовчок, І, 1955, 116);

// Поступово зникати, гинути, вимирати і т. ін.

— Колись у вас отам, на косі, лебедів дядьки возами набивали.. А тепер птаство переводиться (Гончар, Тронка, 1963, 311);

[Петро:] Найкращі заміри [батька] оживуть — в його нащадках!..На цьому світ досі держиться; без сього люди перевелися б! (Мирний, V, 1955, 182);

— Щороку їх [будяків] робилося менше, поки зовсім не перевелися (Фр., IV, 1950, 326);

// Поступово виходити з моди, ужитку і т. ін.

Якось само собою перевелась на селі п’яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас (Коцюб., II, 1955, 66).

Не перево́дитися (не перевести́ся) — бути постійно, не зникати.

З того часу, як Єремія осадивсь на життя в Вишневеччині, гості ні на часинку не переводились (Стор., І, 1957, 367);

Ось уже видно журавель над тією криницею, де ніколи не переводилась вода (Стельмах, І, 1962, 34);

Ще, бачте, в нас інквізитори не перевелись! (Л. Укр., V, 1956, 62);

Перево́дитися (перевести́ся) ніна́що (ні на се, ні на те і т. ін.) йти до занепаду, погіршання, загибелі і т. ін.

Дуже уболівав [Добриня] за побратимом своїм Туром. Був гридень як гридень, а перевівся нінащо, ганчіркою став (Скл., Святослав, 1959, 112);

— Не буде.. з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Кв.-Осн., II, 1956, 122).

5. Зникати, переставати водитися або витрачатися на дрібниці (про гроші).

Їсти їм [пересельцям] нічого стало; своє, що привезли з собою, переїли, нового ще не вродило, гроші то сюди, то туди перевелись (Григ., Вибр., 1959, 306);

// Витрачатися, продаватися, нищитися (про те, що належить кому-небудь іншому).

Яків дивився, як переводиться батьківське добро, та тілько серцем болів (Мирний, IV, 1955, 55).

Перево́дитися (перевести́ся) в життя́ (в ді́ло) — те саме, що Запрова́джуватися в життя́ (у пра́ктику, у виробни́цтво) ( див. запрова́джуватися).

— Тоді тільки ідея набирає вартості, коли поростає тілом, переводиться в життя (Коцюб., І, 1955, 170).

6. тільки недок. Пас. до перево́дити.

Всі винищувачі переводилися на другий аеродром (Собко, Зор. крила, 1950, 275);

Нам роздавали табелі. Глянув я.., а внизу написано: "Переводиться в п’ятий клас" (Донч., Перемога.., 1949, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переводитися — перево́дитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переводитися — (на службі) переходити, переноситися; (- час) Р. минати; (нінащо) обертатися, (звиродніючи) перероджуватися, вироджуватися; (- господарство) занепадати, марнуватися; (помалу зникати) вигибати, гинути, вимирати, (- істоту) нікчемніти; (- добро) витрачатися, псуватися, нищитися, сходити на пси. Словник синонімів Караванського
  3. переводитися — див. зникати Словник синонімів Вусика
  4. переводитися — -джуся, -дишся, недок., перевестися, -ведуся, -ведешся; мин. ч. перевівся, -велася, -велося; док. 1》 Переходити, переїздити на інше місце роботи, служби, навчання і т. ін. || рідко. Змінювати посаду, рід занять і т. ін. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. переводитися — ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ПЕРЕВЕСТИ́СЯ, веду́ся, веде́шся; мин. ч. переві́вся, вела́ся, ло́ся; док. 1. Переходити, переїздити на інше місце роботи, служби, навчання і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. переводитися — зійти́ (звести́ся, перевести́ся і т. ін.) / схо́дити (зво́дитися, перево́дитися) ніна́що (нінаві́що). 1. Утратити все, розоритися. Довелося телицю спродати і новий кожух. Звівся (Карпо) нінащо, а довгів (боргів) не сплатив... (М. Фразеологічний словник української мови
  7. переводитися — ВИТРАЧА́ТИСЯ (губитися, марно пропадати), ВТРАЧА́ТИСЯ (УТРАЧА́ТИСЯ), МАРНУВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИСЯ розм., ПЕРЕВО́ДИТИСЯ розм., РОЗКО́ЧУВАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови