перепона
ПЕРЕПО́НА, и, ж.
1. Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові.
Захоплено рипить деркач – чудовий ходок, що недавно здолав путь з південних країн аж сюди пішки, перелітаючи тільки водні перепони (П. Оровецький);
Сухим вітрам могутні перепони – Зелені встануть смуги лісові (П. Дорошко);
Висока вода нестримною лавиною .. ринула, змітаючи на шляху своїм всі перепони (А. Шиян);
* У порівн. Так ось вона – ця круча Альбіону, Вапнисто-білий невисокий щит, Який, немов удану перепону, Поперед себе звів гордливий бритт (М. Бажан).
2. перен. Те, що перешкоджає здійсненню чого-небудь; перешкода.
Так клопотавсь цар духів лісових, що любить всякі перепони класти Святим аскетам (І. Франко);
Переслідуваний ударами злої долі – він [І. Франко] виробив у собі безстрашність, життєву силу, невтомність до подолання перепон (П. Тичина).
Не зна́ти перепо́н (перепо́ни) [ні в чо́му] див. зна́ти;
Нема́є (нема́) перепо́ни (перепо́ну) див. нема́;
Ста́ти на перепо́ні див. става́ти;
Форсува́ти кри́гу (крижану́ перепо́ну і т. ін.) див. форсува́ти.
○ (1) Без перепо́н, у знач. присл. – без перешкод, безборонно.
Натовп розтиснувся, і Махтей Мірошник без перепон підійшов до Сватюка (Г. Епік).
Значення в інших словниках
- перепона — перепо́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перепона — див. ПЕРЕШКОДА. Словник синонімів Караванського
- перепона — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- перепона — -и, ж. 1》 Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. 2》 перен. Те, що перешкоджає здійсненню чого-небудь; перешкода. Стати на перепоні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перепона — Завада, перешкода, перечіпка, притичина Словник чужослів Павло Штепа
- перепона — Перепо́на, -ни; -по́ни, перепо́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перепона — ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз'єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПЕРЕГОРО́ДКА рідше, ПЕРЕГОРО́ДА рідше, ПЕРЕПО́Н рідше, ПРИПІ́Н рідше, ЗАПО́НА діал., ЗАПИ́НА діал. Словник синонімів української мови
- перепона — ПЕРЕПО́НА, и, ж. 1. Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. Захоплено рипить деркач — чудовий ходок, що недавно здолав путь з південних країн аж сюди пішки, перелітаючи тільки водні перепони (Оров., Зел. Словник української мови в 11 томах
- перепона — Перепона, -ни ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176. Словник української мови Грінченка