перепона

ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз'єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПЕРЕГОРО́ДКА рідше, ПЕРЕГОРО́ДА рідше, ПЕРЕПО́Н рідше, ПРИПІ́Н рідше, ЗАПО́НА діал., ЗАПИ́НА діал. Сухим вітрам могутні перепони — зелені встануть смуги лісові (П. Дорошко); Наскочила (Соломія) на чимале довгасте озерце.. Вона мусила вернутись трохи назад, щоб обійти перешкоду (М. Коцюбинський); Кілька-то разів бідний кінь, у шаленім бігу перескакуючи рови, плоти та інші завади, зломить ногу..! (І. Франко); Замуруй ворота — дівка й через загату проведе тата (прислів'я); Вони так і розлучилися б сьогодні, лишивши в своїх серцях почуття гіркого жалю, якби не було цієї ночі, що потрощила всі перегородки (П. Колесник); Нема стіни, перегород між нами. Не знає стін, перегород любов! (І. Франко); Йде скотина — нема перепону — через грядки так і чеше (Панас Мирний); Він не раз чує ті чудові казочки про Йвана Івановича, руського царевича, що в заворожених царствах скитався, нігде припону ні в чім не знаючи (Панас Мирний); На плотах тих лісоруби мчать стихії напролом.. Доведуть вони — так буде, крізь запон скелясту рать. І той ліс на новобуди поїзди швидкі помчать (В. Сосюра); Дніпро, як кажуть, татаринові не запина (О. Стороженко).

ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПІДСТА́ВА діал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НА діал., ПЕРЕМІ́ШКА діал. (те, що легше подолати); ГАЛЬМО́ (те, що затримує, сповільнює здійснення чогось); БАР'Є́Р, РОГА́ТКИ мн. (щось свідомо створене ким-небудь); ПІДНІ́ЖКА (щось несподіване, свідомо створене ким-небудь); ЗАКОВИ́КА розм., КАРЛЮ́ЧКА жарт. (щось незначне, але прикре). — Твоя щира до батьків прихильність Всі подолала завади, усі перешкоди (М. Зеров); Загони зумисне не пускали Кисіля і чинили йому в дорозі усякі притичини, щоб не допустити його до Богдана (І. Нечуй-Левицький); Всякі противності не те що не знеохочували його, а ще підбивали до боротьби та до праці (І. Франко); Ніякі накази й перепони тепер не спинять його (І. Ле); Козак, як вітер, гуляє без меж і запон (І. Ле); Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде (Словник Б. Грінченка); Все життя наше завалене обставинами, перешкодами, бар'єрами (Ю. Бедзик); Обминати цензурні рогатки; Тим, хто ставить підніжку колективу, треба оголосити нещадну війну (з газети); Лишалася тільки одна заковика, як віднести документи у Валки? (В. Минко); — Хоч ми й гарно міркуємо, та єсть одна карлючка.. Є один чоловік такий, що може нам великої шкоди наробити (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепона — перепо́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. перепона — див. ПЕРЕШКОДА. Словник синонімів Караванського
  3. перепона — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  4. перепона — -и, ж. 1》 Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. 2》 перен. Те, що перешкоджає здійсненню чого-небудь; перешкода. Стати на перепоні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перепона — Завада, перешкода, перечіпка, притичина Словник чужослів Павло Штепа
  6. перепона — Перепо́на, -ни; -по́ни, перепо́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перепона — ПЕРЕПО́НА, и, ж. 1. Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. Захоплено рипить деркач – чудовий ходок, що недавно здолав путь з південних країн аж сюди пішки, перелітаючи тільки водні перепони (П. Словник української мови у 20 томах
  8. перепона — ПЕРЕПО́НА, и, ж. 1. Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. Захоплено рипить деркач — чудовий ходок, що недавно здолав путь з південних країн аж сюди пішки, перелітаючи тільки водні перепони (Оров., Зел. Словник української мови в 11 томах
  9. перепона — Перепона, -ни ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176. Словник української мови Грінченка