перепона

Значення в інших словниках

1. перепона — перепо́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. перепона — див. перешкода Словник синонімів Вусика
3. перепона — -и, ж. 1》 Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. 2》 перен. Те, що перешкоджає здійсненню чого-небудь; перешкода. Стати на перепоні. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перепона — Завада, перешкода, перечіпка, притичина Словник чужослів Павло Штепа
5. перепона — Перепо́на, -ни; -по́ни, перепо́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перепона — ПЕРЕПО́НА, и, ж. 1. Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. Захоплено рипить деркач – чудовий ходок, що недавно здолав путь з південних країн аж сюди пішки, перелітаючи тільки водні перепони (П. Словник української мови у 20 томах
7. перепона — ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз'єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПЕРЕГОРО́ДКА рідше, ПЕРЕГОРО́ДА рідше, ПЕРЕПО́Н рідше, ПРИПІ́Н рідше, ЗАПО́НА діал., ЗАПИ́НА діал. Словник синонімів української мови
8. перепона — ПЕРЕПО́НА, и, ж. 1. Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. Захоплено рипить деркач — чудовий ходок, що недавно здолав путь з південних країн аж сюди пішки, перелітаючи тільки водні перепони (Оров., Зел. Словник української мови в 11 томах
9. перепона — Перепона, -ни ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176. Словник української мови Грінченка