1. Словник української мови в 11 томах

перепона

ПЕРЕПО́НА, и, ж.

1. Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові.

Захоплено рипить деркач — чудовий ходок, що недавно здолав путь з південних країн аж сюди пішки, перелітаючи тільки водні перепони (Оров., Зел. повінь, 1961, 3);

Сухим вітрам могутні перепони — Зелені встануть смуги лісові (Дор., Серед степу.., 1952, 31);

Висока вода нестримною лавиною.. ринула, змітаючи на шляху своїм всі перепони (Шиян, Партиз. край, 1946, 214);

*У порівн. Так ось вона — ця круча Альбіону, Вапнисто-білий невисокий щит, Який, немов удану перепону, Поперед себе звів гордливий бритт (Бажан, Роки, 1957, 179).

2. перен. Те, що перешкоджає здійсненню чого-небудь; перешкода.

Так клопотавсь цар духів лісових, що любить всякі перепони класти Святим аскетам (Фр., X, 1954, 405);

Переслідуваний ударами злої долі — він [І. Франко] виробив у собі безстрашність, життєву силу, невтомність до подолання перепон (Тич., III, 1957, 166).

Без перепо́н — без перешкод, безборонно.

Натовп розтиснувся, і Махтей Мірошник без перепон підійшов до Сватюка (Епік, Тв., 1958, 480);

Не зна́ти перепо́н (перепо́ни) [ні в чо́му] — не стримувати, не обмежувати себе, не мати перешкод.

Сам він був найвільнолюбивіший чоловік на весь повіт, не знав ні в чому ніяких перепон (Мирний, IV, 1955, 220);

Нема́є (нема́) перепо́ни кому, чому — неможливо стримати, перешкодити.

Для душ живих немає перепони. Спасибі вам, сини мої, орли, що ви на заклик мій не забарились (Лев., Драми.., 1967, 145);

Ста́ти на перепо́ні — перешкодити кому-небудь.

Про них [Лукію і Дорошенка] ходять чутки, що в молодості щось між ними було, але чи війна чи інше щось стало на перепоні, так і не зійшлися, так і носять свою любов (Гончар, Тронка, 1963, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепона — перепо́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. перепона — див. ПЕРЕШКОДА. Словник синонімів Караванського
  3. перепона — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  4. перепона — -и, ж. 1》 Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. 2》 перен. Те, що перешкоджає здійсненню чого-небудь; перешкода. Стати на перепоні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перепона — Завада, перешкода, перечіпка, притичина Словник чужослів Павло Штепа
  6. перепона — Перепо́на, -ни; -по́ни, перепо́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перепона — ПЕРЕПО́НА, и, ж. 1. Те, що закриває доступ до чого-небудь, перешкоджає рухові. Захоплено рипить деркач – чудовий ходок, що недавно здолав путь з південних країн аж сюди пішки, перелітаючи тільки водні перепони (П. Словник української мови у 20 томах
  8. перепона — ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз'єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПЕРЕГОРО́ДКА рідше, ПЕРЕГОРО́ДА рідше, ПЕРЕПО́Н рідше, ПРИПІ́Н рідше, ЗАПО́НА діал., ЗАПИ́НА діал. Словник синонімів української мови
  9. перепона — Перепона, -ни ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176. Словник української мови Грінченка