петлювати
ПЕТЛЮВА́ТИ².
ПЕТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал.
Петляти.
Петлювали [солдати] лісом, вийшли на дорогу (Григорій Тютюнник);
Окантовуючи узлісся, із заходу на схід петлював вузенький струмок (В. Козаченко);
* Образно. Давно вже дядьки мовчать .. А Микола все ще петлює, шеретує, заплющивши очі, і не видно його запальній скоромовці ні кінця, ні середини (В. Бабляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- петлювати — петлюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- петлювати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
- петлювати — -юю, -юєш, недок., діал. Петляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- петлювати — ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. — мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) розм., ГАДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПЕТЛЮВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- петлювати — ПЕТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Петляти. Петлювали [солдати] лісом, вийшли на дорогу (Тют., Вир, 1964, 346); Окантовуючи узлісся, із заходу на схід петлював вузенький струмок (Коз., Нові Потоки, 1948, 227); *Образно. Давно вже дядьки мовчать.. Словник української мови в 11 томах