петлювати

петлюва́ти

-юю, -юєш, недок., діал.

Петляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. петлювати — петлюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. петлювати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  3. петлювати — ПЕТЛЮВА́ТИ². ПЕТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Петляти. Петлювали [солдати] лісом, вийшли на дорогу (Григорій Тютюнник); Окантовуючи узлісся, із заходу на схід петлював вузенький струмок (В. Козаченко); * Образно. Давно вже дядьки мовчать .. Словник української мови у 20 томах
  4. петлювати — ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. — мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) розм., ГАДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПЕТЛЮВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. петлювати — ПЕТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Петляти. Петлювали [солдати] лісом, вийшли на дорогу (Тют., Вир, 1964, 346); Окантовуючи узлісся, із заходу на схід петлював вузенький струмок (Коз., Нові Потоки, 1948, 227); *Образно. Давно вже дядьки мовчать.. Словник української мови в 11 томах