1. Словник української мови в 11 томах

петлювати

ПЕТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Петляти.

Петлювали [солдати] лісом, вийшли на дорогу (Тют., Вир, 1964, 346);

Окантовуючи узлісся, із заходу на схід петлював вузенький струмок (Коз., Нові Потоки, 1948, 227);

*Образно. Давно вже дядьки мовчать.. А Микола все ще петлює, шеретує, заплющивши очі, і не видно його запальній скоромовці ні кінця, ні середини (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. петлювати — петлюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. петлювати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  3. петлювати — -юю, -юєш, недок., діал. Петляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. петлювати — ПЕТЛЮВА́ТИ². ПЕТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Петляти. Петлювали [солдати] лісом, вийшли на дорогу (Григорій Тютюнник); Окантовуючи узлісся, із заходу на схід петлював вузенький струмок (В. Козаченко); * Образно. Давно вже дядьки мовчать .. Словник української мови у 20 томах
  5. петлювати — ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. — мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) розм., ГАДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПЕТЛЮВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови