побій
ПОБІ́Й, бо́ю, ч.
1. Дія за знач. поби́ти 2.
Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться (Номис);
Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні: за побій поселянина той закон карав грошовою пенею (Іван Ле).
2. перев. мн. Удари, яких завдають кому-небудь (людям, тваринам).
Йому замало було побоїв, він добирав способів, щоб мучити душі більше, як тіло (І. Франко);
Від тих побоїв поволі тьмарилася її [Уляни] здорова сільська краса, тверде тіло обм'якло і в очах згасла жага кохання (Григорій Тютюнник);
// Сліди від таких ударів.
– Говори тепер усю правду. Ти знав, що на мертвому побоїв нема (Г. Квітка-Основ'яненко).
3. заст. Бій.
Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою (Сл. Б. Грінченка);
І оповідає той кінь свойому [своєму] лицареві, з яких то побоїв він його виніс: і з половецького, і з турецького (В. Стефаник).
4. діал. Дах.
З-поміж садів видко побої пишні (Ю. Федькович);
Чути було, як за вікном виє зимова хуртовина. То звіялася метелиця, що трохи побою з хати не змете (А. Крушельницький);
Хата під гонтовим побоєм.
Значення в інших словниках
- побій — побі́й 1 іменник чоловічого роду дія побі́й 2 іменник чоловічого роду бій; дах Орфографічний словник української мови
- побій — див. бій Словник синонімів Вусика
- побій — -бою, ч. 1》 Дія за знач. побити 2). 2》 перев. мн. Удари, яких завдають кому-небудь (людям, тваринам). || Сліди від таких ударів. 3》 заст. Бій. 4》 діал. Дах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побій — Биття, побиття, див. колошматити Словник чужослів Павло Штепа
- побій — БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Словник синонімів української мови
- побій — ПОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Дія за знач. поби́ти 2. Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться (Номис, 1864, № 3874); Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні... Словник української мови в 11 томах
- побій — (укр.) Тип дерев'яної покрівлі. Архітектура і монументальне мистецтво
- побій — Побій, -бо́ю м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Словник української мови Грінченка