побій

БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Одного разу прочитали опис повітряного бою трьох наших винищувачів з десятьма "месерами" (Ю. Яновський); Січ же, матінка рідненька, Ще тоді була маненька: Тільки ось що оселилась, Ще й гаразд не охрестилась В славних сварах з бузувіром (І. Манжура); В роки війни він був у партизанах, і в одній сутичці його поранили в ногу (Л. Смілянський). — Пор. 1. би́тва.

ПОКРІ́ВЛЯ (те, чим покривають будівлю зверху), ДАХ, ПОКРИТТЯ́, ВЕРХ, КРІ́ВЛЯ діал., ДАХІ́ВКА діал., ПОБІ́Й діал.; СТРІ́ХА (солом'яна, очеретяна). З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан (Григорій Тютюнник); Парове опалення ставив (дід), дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); — Простінків нарочито не ставили й покриття підперли тимчасовою колонадою (І. Ле); Хороші та великі (будинки), та усе муровані, та верхи зеленою краскою розмальовані... (Г. Квітка-Основ'яненко); В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (С. Тудор); Унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (О. Досвітній); — Нехай буде й стріха. Нехай буде солом'яна, коли своя! (А. Крушельницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побій — побі́й 1 іменник чоловічого роду дія побі́й 2 іменник чоловічого роду бій; дах Орфографічний словник української мови
  2. побій — див. бій Словник синонімів Вусика
  3. побій — -бою, ч. 1》 Дія за знач. побити 2). 2》 перев. мн. Удари, яких завдають кому-небудь (людям, тваринам). || Сліди від таких ударів. 3》 заст. Бій. 4》 діал. Дах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побій — Биття, побиття, див. колошматити Словник чужослів Павло Штепа
  5. побій — ПОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Дія за знач. поби́ти 2. Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться (Номис); Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні... Словник української мови у 20 томах
  6. побій — ПОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Дія за знач. поби́ти 2. Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться (Номис, 1864, № 3874); Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні... Словник української мови в 11 томах
  7. побій — (укр.) Тип дерев'яної покрівлі. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. побій — Побій, -бо́ю м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Словник української мови Грінченка