1. Великий тлумачний словник сучасної мови

побій

побі́й

-бою, ч.

1》 Дія за знач. побити 2).

2》 перев. мн. Удари, яких завдають кому-небудь (людям, тваринам).

|| Сліди від таких ударів.

3》 заст. Бій.

4》 діал. Дах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побій — побі́й 1 іменник чоловічого роду дія побі́й 2 іменник чоловічого роду бій; дах Орфографічний словник української мови
  2. побій — див. бій Словник синонімів Вусика
  3. побій — Биття, побиття, див. колошматити Словник чужослів Павло Штепа
  4. побій — ПОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Дія за знач. поби́ти 2. Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться (Номис); Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні... Словник української мови у 20 томах
  5. побій — БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Словник синонімів української мови
  6. побій — ПОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Дія за знач. поби́ти 2. Добрий доброго слова боїться, а ледащо і побою не боїться (Номис, 1864, № 3874); Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні... Словник української мови в 11 томах
  7. побій — (укр.) Тип дерев'яної покрівлі. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. побій — Побій, -бо́ю м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Словник української мови Грінченка