поворушити
ПОВОРУШИ́ТИ, рушу́, ру́шиш, док.
1. Надати руху чому-небудь, злегка порухати чимсь.
Як шмигнуть мусить [щупак], Шуваром поворушить (І. Франко);
Тільки діти поворушили батіжками в повітрі, як собаки дременули щосили по сніговому полю (О. Іваненко).
2. кого, що. Торкаючись кого-, чого-небудь, злегка порухати.
Софія сама підійшла до лави, де спав брат мертвецьким сном, вікно перед ним відкрила і злегка поворушила руку (Іван Ле).
3. що. Перевернути що-небудь легке (сіно, солому і т. ін.);
// Зрушити з місця що-небудь.
Микула .. поворушив тріски, що встигли вже підсохнути (С. Скляренко).
4. кого, що, перен. Спонукати до діяльності, вивести зі стану спокою, байдужості і т. ін.
– Поворушіть їх, – кинув офіцер і сів на стілець. Жандарми, нахилившись над робітниками, почали щосили бити їх по голих п'ятах... (Олесь Досвітній).
◇ Воруши́ти / ворухну́ти (поворуши́ти, поворухну́ти) мо́зком (мі́зком, мі́зками) див. воруши́ти;
Воруши́ти / поворуши́ти в па́м'яті див. воруши́ти;
[І (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не ру́шити, не поворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.) <�Полінува́тися на́віть па́льцем поворухну́ти> див. кивну́ти;
(1) Поворуши́ти па́м'яттю – подумати, поміркувати.
Містер Ейбл трохи поворушив своєю пам'яттю й примусив себе згадати, що ж іще знає він про ці .. країни (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- поворушити — поворуши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поворушити — -рушу, -рушиш, док. 1》 неперех. Надати руху чому-небудь, злегка порухати чимсь. 2》 перех. Торкаючись кого-, чого-небудь, злегка порухати. 3》 перех. Перевернути що-небудь легке (сіно, солому і т. ін.). || Зрушити з місця що-небудь. 4》 перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поворушити — (і (на́віть)) па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.). Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи.. Фразеологічний словник української мови
- поворушити — ПОВОРУШИ́ТИ, рушу́, ру́шиш, док. 1. неперех. Надати руху чому-небудь, злегка порухати чимсь. Як шмигнуть мусить [щупак], Шуваром поворушить (Фр. Словник української мови в 11 томах
- поворушити — Поворуши́ти, -шу́, -шиш гл. Пошевелить. Як переночує теє жито та хто небудь поворушить його, то там не можна (хати) строїть. Чуб. І. 101. Словник української мови Грінченка