1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поворушити

поворуши́ти

-рушу, -рушиш, док.

1》 неперех. Надати руху чому-небудь, злегка порухати чимсь.

2》 перех. Торкаючись кого-, чого-небудь, злегка порухати.

3》 перех. Перевернути що-небудь легке (сіно, солому і т. ін.).

|| Зрушити з місця що-небудь.

4》 перех., перен. Спонукати до діяльності, вивести зі стану спокою, байдужості і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поворушити — поворуши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поворушити — ПОВОРУШИ́ТИ, рушу́, ру́шиш, док. 1. Надати руху чому-небудь, злегка порухати чимсь. Як шмигнуть мусить [щупак], Шуваром поворушить (І. Франко); Тільки діти поворушили батіжками в повітрі, як собаки дременули щосили по сніговому полю (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  3. поворушити — (і (на́віть)) па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.). Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи.. Фразеологічний словник української мови
  4. поворушити — ПОВОРУШИ́ТИ, рушу́, ру́шиш, док. 1. неперех. Надати руху чому-небудь, злегка порухати чимсь. Як шмигнуть мусить [щупак], Шуваром поворушить (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. поворушити — Поворуши́ти, -шу́, -шиш гл. Пошевелить. Як переночує теє жито та хто небудь поворушить його, то там не можна (хати) строїть. Чуб. І. 101. Словник української мови Грінченка