показний

ПОКАЗНИ́Й, а́, е́.

1. Який привертає увагу певними позитивними якостями, властивостями.

Звідти [з поляни] ще краща, ще показніша здавалася околиця: гора вся аж горіла сонячним світом, тоді як підгір'я курилося легким туманом (Панас Мирний);

Ще дід, оселяючись на цих, тоді голих супісках, посадив рядочком верби. Так і росли вони, розкішні, показні (Іван Ле);

// Солідний, фундаментальний.

Я цілком поділяю Вашу думку, що слід би дбати про показніші видання українські у нас, ніж тоненькі брошурки, які тепер здебільшого виходять на Україні (М. Коцюбинський);

// Значний, великий (про розмір, кількість, вагу і т. ін.).

Це [десять тисяч] був капітал як на ті часи досить уже показний (І. Франко);

– Палладій має показну роль у монастирі, бо з учених... (І. Нечуй-Левицький);

Показна сила;

// Який вигідно вирізняється з-поміж інших своїм виглядом.

– Коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко);

Випасалась в череді кілька літ корова, Білошия, показна і, як віл, здорова (С. Олійник).

2. Який має гарну статуру, ставний; помітний, привабливий.

Її повна фігура, стягнута сукнею, була показна серед інших панночок, дрібненьких та низеньких на зріст (І. Нечуй-Левицький);

Іде й він до обніжка, такий здоровий, показний, рудий трохи (А. Тесленко);

Батуру він не пам'ятав, хоч як детально описував йому лейтенант показну зовнішність бійця (Іван Ле);

[Катерина:] Що ж, Тиміш красень-хлопець, показний... (О. Корнійчук).

3. Розрахований тільки на зовнішній ефект; навмисно підкреслений.

Таня пригадала .. його картинну, ораторську позу, його показний пафос (І. Рябокляч);

– Давно вже час відмовитися від пишності і від показної парадності (М. Чабанівський);

// Який не відповідає дійсності; удаваний, штучний, неприродний.

В їхніх відносинах не було тих нарочитих показних ніжностей, які можна спостерігати в деяких сім'ях (Д. Ткач);

Навіщо йому здалася показна приязнь, якщо він не зможе повірити в її щирість? (О. Гуреїв).

4. рідко. Те саме, що показо́вий 1.

Вірш .. характерний і показний для тих процесів (В. Еллан-Блакитний).

(1) Показни́й з се́бе – помітний, привабливий.

– До хворого уже прийшов якийсь пан. Доктор не доктор, а такий показний з себе і говорить товстим голосом... (П. Колесник).