показний

показни́й

-а, -е.

1》 Який привертає увагу певними позитивними якостями, властивостями.

|| Солідний, фундаментальний.

|| Значний, великий (про розмір, кількість, вагу і т. ін.). Показна сила.

|| Який вигідно вирізняється з-поміж інших своїм виглядом.

2》 Який має гарну статуру, ставний; помітний, привабливий. Показний із себе.

3》 Розрахований тільки на зовнішній ефект; навмисно підкреслений.

|| Який не відповідає дійсності; удаваний, штучний, неприродний.

4》 рідко. Те саме, що показовий 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. показний — Чим розрізняються схожі за вимовою прикметники показний і показовий? Показний – 1. Що привертає увагу позитивними якостями. Показні видання. 2. Помітний, привабливий. Показний з себе. 3. Навмисний, підкреслений. Показна парадність. Показовий –... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. показний — Показни́й, -а́, -е́ Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Ком. II. 148. Одначе він з себе дуже показний, здоровий. Левиц. Пов. 38. Словник української мови Грінченка
  3. показний — (вигляд) презентабельний, імпозантний, солідний; (капітал) значний; (- ролю) великий; (патос) удаваний, штучний, ненатуральний; п! ПОКАЗОВИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. показний — див. вродливий; значний Словник синонімів Вусика
  5. показний — ПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який привертає увагу певними позитивними якостями, властивостями. Звідти [з поляни] ще краща, ще показніша здавалася околиця: гора вся аж горіла сонячним світом, тоді як підгір'я курилося легким туманом (Панас Мирний); Ще дід... Словник української мови у 20 томах
  6. показний — показни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  7. показний — ПОКАЗНИЙ – ПОКАЗОВИЙ Показний. 1. Який привертає увагу певними позитивними якостями; помітний, привабливий: показна людина, показна зовнішність. 2. Розрахований на ефект, навмисно підкреслений: показна веселість, показне геройство. Показовий. Літературне слововживання
  8. показний — [показний] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  9. показний — ПОКАЗНИ́Й (який звертає на себе увагу своїми позитивними якостями, властивостями, зовнішнім виглядом; про зовнішній вигляд когось, чогось), ВИ́ДНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ, СТАВНИ́Й, СТАТЕ́ЧНИЙ, ІМПОЗА́НТНИЙ (про людину, що має гарну статуру... Словник синонімів української мови
  10. показний — ПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який привертає увагу певними позитивними якостями, властивостями. Звідти [з поляни] ще краща, ще показніша здавалася околиця: гора вся аж горіла сонячним світом, тоді як підгір’я курилося легким туманом (Мирний, IV, 1955, 158)... Словник української мови в 11 томах
  11. показний — Показни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)