покликатися
ПОКЛИ́КАТИСЯ див. поклика́тися.
ПОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док.
Вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ; посилатися.
Треба .. звернутися .. до експерта Антона Петровича Ейсмонда, покликаючись на мою рекомендацію (М. Коцюбинський);
Я покликався на дурних свідків, що замість очистити мене, заплутали мене ще в дві інші паскудні справи (І. Франко);
Ще до вечері відкланявся й Степовик, покликавшись на якусь негайну роботу (Є. Кротевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покликатися — покли́катися дієслово доконаного виду позвати поклика́тися дієслово недоконаного виду посилатися Орфографічний словник української мови
- покликатися — (на що) посилатися. Словник синонімів Караванського
- покликатися — I покл`икатисядив. покликатися. II поклик`атися-аюся, -аєшся, недок., покликатися, -ичуся, -ичешся, док. Вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ; посилатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покликатися — ПОСИЛА́ТИСЯ (вказувати на когось як на свідка чи авторитет, на щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій тощо), ПОКЛИКА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯ діал. — Док.: посла́тися, покли́катися, зда́тися. Словник синонімів української мови
- покликатися — Поклика́тися, -ка́юся, -ка́єшся на кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покликатися — ПОКЛИ́КАТИСЯ див. поклика́тися. ПОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док. Вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ; посилатися. Треба.. звернутися.. Словник української мови в 11 томах