покликатися

ПОСИЛА́ТИСЯ (вказувати на когось як на свідка чи авторитет, на щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій тощо), ПОКЛИКА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯ діал. — Док.: посла́тися, покли́катися, зда́тися. Більш як сто років на Потебню посилається та цікавиться його ідеями велика кількість авторів (з журналу); Коли я раз попробував бути премудрим і покликатися на свою рівність перед законом, то дістав позаушника (І. Франко); Вони здаються на Гоголя, що він пише не по-своєму, а по-московському, або на Вальтер-Скотта, що й той не по-своєму писав (Т. Шевченко).

ПОСИЛА́ТИСЯ (вказувати на когось як на свідка чи авторитет, на щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій тощо), ПОКЛИКА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯ діал. — Док.: посла́тися, покли́катися, зда́тися. Більш як сто років на Потебню посилається та цікавиться його ідеями велика кількість авторів (з журналу); Коли я раз попробував бути премудрим і покликатися на свою рівність перед законом, то дістав позаушника (І. Франко); Вони здаються на Гоголя, що він пише не по-своєму, а по-московському, або на Вальтер-Скотта, що й той не по-своєму писав (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покликатися — покли́катися дієслово доконаного виду позвати поклика́тися дієслово недоконаного виду посилатися Орфографічний словник української мови
  2. покликатися — (на що) посилатися. Словник синонімів Караванського
  3. покликатися — I покл`икатисядив. покликатися. II поклик`атися-аюся, -аєшся, недок., покликатися, -ичуся, -ичешся, док. Вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ; посилатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покликатися — ПОКЛИ́КАТИСЯ див. поклика́тися. ПОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док. Вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ; посилатися. Треба .. звернутися .. Словник української мови у 20 томах
  5. покликатися — Поклика́тися, -ка́юся, -ка́єшся на кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. покликатися — ПОКЛИ́КАТИСЯ див. поклика́тися. ПОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док. Вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ; посилатися. Треба.. звернутися.. Словник української мови в 11 томах