1. Словник української мови в 11 томах

покликатися

ПОКЛИ́КАТИСЯ див. поклика́тися.

ПОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док. Вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ; посилатися.

Треба.. звернутися.. до експерта Антона Петровича Ейсмонда, покликаючись на мою рекомендацію (Коцюб., III, 1956, 126);

Я покликався на дурних свідків, що замість очистити мене, заплутали мене ще в дві інші паскудні справи (Фр., VI, 1951, 188);

Ще до вечері відкланявся й Степовик, покликавшись на якусь негайну роботу (Крот., Сини.., 1948, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покликатися — покли́катися дієслово доконаного виду позвати поклика́тися дієслово недоконаного виду посилатися Орфографічний словник української мови
  2. покликатися — (на що) посилатися. Словник синонімів Караванського
  3. покликатися — I покл`икатисядив. покликатися. II поклик`атися-аюся, -аєшся, недок., покликатися, -ичуся, -ичешся, док. Вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ; посилатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покликатися — ПОКЛИ́КАТИСЯ див. поклика́тися. ПОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛИ́КАТИСЯ, и́чуся, и́чешся, док. Вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ; посилатися. Треба .. звернутися .. Словник української мови у 20 томах
  5. покликатися — ПОСИЛА́ТИСЯ (вказувати на когось як на свідка чи авторитет, на щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій тощо), ПОКЛИКА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯ діал. — Док.: посла́тися, покли́катися, зда́тися. Словник синонімів української мови
  6. покликатися — Поклика́тися, -ка́юся, -ка́єшся на кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)