полохливий
ПОЛОХЛИ́ВИЙ, а, е.
Який легко полохається.
– Ху! .. Бодай вас, Хомо, як налякали .. Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський);
Йому здалося, що перед ним стала якась гайова царівна, .. гарна, як квітка, легенька й полохлива, як пташка (Б. Грінченко);
– Дика антилопа, полохлива лань довірливо пасеться в сусідстві з могутнім бізоном та зубром... (О. Гончар);
Його .. приваблюють неозорі степи, над якими горить ясне сонце, дзвенять пісні птахів, свистять полохливі ховрахи (Я. Гримайло);
* Образно. Без вітру шумів полохливий лист на осиках (М. Стельмах);
// Який виражає страх, переляк.
Вся її постать нагадувала ящурку [ящірку], – тонка, гнучка,з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка);
Едельвейс .. походив по кімнаті, а за ним снував полохливий Квасників погляд (І. Кулик);
// Пройнятий страхом, переляком.
Може, совість, завжди спізніле, а в неї ще й полохливе відчуття життєвих норм (Іван Ле);
* Образно. Лампа блідо горіла і блимала, полохливий присмерк товпився по кутках (Г. Коцюба);
// Сповнений занепокоєння, хвилювання і т. ін.; неспокійний, тривожний.
Стара статечна зайчиха обдурила за свій п'ятирічний полохливий вік не одну пару собак (О. Копиленко).
◇ (1) Не з полохли́вих (полохки́х) – сміливий, небоязкий.
Парубок був не з полохливих. – Та що це таке .. Бить будете мене? – сміливо казав він (С. Васильченко);
– Не з полохких я, пане мій, Ниць чолом не хилюсь... (П. Грабовський).
Значення в інших словниках
- полохливий — Лякливий, полохкий, (кінь) харапудливий; п! БОЯЗКИЙ. Словник синонімів Караванського
- полохливий — див. боязкий Словник синонімів Вусика
- полохливий — -а, -е. Який легко полохається. || Який виражає страх, переляк. || Пройнятий страхом, переляком. || Сповнений занепокоєння, хвилювання і т. ін.; неспокійний, тривожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полохливий — полохли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- полохливий — не з полохли́вих (полохки́х). Сміливий, небоязкий. Парубок був не з полохливих. — Та що це таке .. Бить будете мене? — сміливо казав він (С. Васильченко); — Не з полохких я, пане мій, Ниць чолом не хилюсь… (П. Грабовський). Фразеологічний словник української мови
- полохливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет. Словник синонімів української мови
- полохливий — Полохли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полохливий — ПОЛОХЛИ́ВИЙ, а, е. Який легко полохається. — Ху!.. Бодай вас, Хомо, як налякали.. Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (Коцюб., II, 1955, 34); Йому здалося, що перед ним стала якась гайова царівна,.. Словник української мови в 11 томах
- полохливий — Полохливий, -а, -е Пугливый, робкій. Голуб полохливий. К. Досв. 140. Шкодливий як кішка, а полохливий як заєць. Словник української мови Грінченка