померлий
ПОМЕ́РЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до поме́рти.
По людях [розносив листоноша] вістки про життя-буття, про померлих на чужині батраків, про вбитих воїнів (О. Довженко).
2. у знач. прикм. Який помер.
Плакали діти над померлою матір'ю (З. Тулуб);
Селяни в один голос висловили думку, що такий гарний коловорот був у померлого столяра Гопти (О. Донченко);
// у знач. ім. поме́рлий, лого, ч.; поме́рла, лої, ж. Той, хто помер.
Добрі сусіди однесли померлого на цвинтар (Ф. Бурлака);
А потім у снах воскресав без упину Померлої образ (Л. Первомайський).
3. перен., у знач. прикм. Який зник, пропав безслідно.
Мій розум тоді розів'ється так вільно і буде зорити без гніву, а пильно на давні віки, на колишні події, .. на померлі надії (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- померлий — поме́рлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- померлий — Покійний; ЯК ІМ. небіжчик, покійник; (- надію) втрачений. Словник синонімів Караванського
- померлий — ім. Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім'я якої згадують при поминанні; небіжчик; новоспочилий ім.; заст. усопший ім. Словник церковно-обрядової термінології
- померлий — див. мертвий Словник синонімів Вусика
- померлий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до померти. 2》 у знач. прикм.Який помер. || у знач. ім. померлий, -лого, ч.; померла, -лої, ж. 3》 у знач. прикм. Який зник, пропав безслідно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- померлий — МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙ розм.; ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙ розм. (який більше не дихає); ДО́ХЛИЙ (про тварин, птахів, комах); -. Словник синонімів української мови
- померлий — Поме́рлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- померлий — ПОМЕ́РЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до поме́рти. По людях [розносив листоноша] вістки про життя-буття, про померлих на чужині батраків, про вбитих воїнів (Довж. Словник української мови в 11 томах
- померлий — Померлий, -а, -е Умершій. Царство небесне померлим душам. Словник української мови Грінченка