порватися
ПОРВА́ТИСЯ¹, ве́ться, док.
1. Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися.
Папірець порвався, але Дарка не посміла просити другого (Леся Українка);
[Магістер:] Люди й покоління се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може (Леся Українка);
Та не порветься волосінь міцна, І вудлища цупкого не зламати... (М. Рильський);
// Втратити цілість, суцільність, єдність.
Проти сонця павутиння лисніло, наче легка літня хмара порвалася на небі (І. Нечуй-Левицький);
Бій був жорстокий і славний, звивиста лінія німецького опору спочатку вирівнялась, вигнулася в ворожий бік, потім порвалась, немов гнила тканина (Ю. Яновський);
// Відокремитися, відірватися від цілого, від основи; обірватися.
Вона кинулась до колиски, вхопила за бильця колиску з дитиною і рвонула її так, що всі вірвечки порвалися (І. Нечуй-Левицький);
Порвалися струни на арфі... І арфа сумує німа (О. Олесь).
2. Зробитися дірявим, подраним.
– Мамо, як учора мене штовхнув Хомин Микола, а я впала, а спідничка й порвалася (Григорій Тютюнник);
// Зноситися до дірок (про одяг, взуття).
Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня! (І. Котляревський);
– Чого ти сумний такий? – Чоботи порвались, – плачу (А. Тесленко).
ПОРВА́ТИСЯ² див. порива́тися¹.
ПОРВА́ТИСЯ³ див. порива́тися².
Значення в інших словниках
- порватися — порва́тися 1 дієслово доконаного виду розірватися порва́тися 2 дієслово доконаного виду припинитися порва́тися 3 дієслово доконаного виду кинутися; швидко рушити Орфографічний словник української мови
- порватися — див. рватися Словник синонімів Вусика
- порватися — I -веться, док. 1》 Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися. || Втратити цілість, суцільність, єдність. || Відокремитися, відірватися від цілого, від основи; обірватися. 2》 Зробитися дірявим, подраним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порватися — Кинутися Словник застарілих та маловживаних слів
- порватися — ЗНО́ШУВАТИСЯ (про одяг, взуття і т. ін. — ставати старим, непридатним для користування), ВИНО́ШУВАТИСЯ рідше, ПРОНО́ШУВАТИСЯ рідше, ВИТИРА́ТИСЯ рідко; ГОРІ́ТИ на кому, розм. (швидко); РВА́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ, ДРА́ТИСЯ (з утворенням дірок). — Док. Словник синонімів української мови
- порватися — ПОРВА́ТИСЯ¹, ве́ться, док. 1. Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися. Папірець порвався, але Дарка не посміла просити другого (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- порватися — Порва́тися, -рву́ся, -рве́шся гл. 1) Разорваться, изорваться, перерваться. 2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. К. ХП. 25. Розмова на тому і порвалася. Мир. Пов. II. 82. 3) см. пориватися. Словник української мови Грінченка