породжувати
ПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док.
1. тільки док., кого і без дод. Дати життя дитині, народити немовля (про жінку).
Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови (Т. Шевченко);
– Не та мати, що на світ породила, а та мати, що вигодувала... (Л. Яновська);
Одна мати породила Степана й Василя Чижмарів, обом дала вона здоров'я, незвичайну вроду, та не дала їм однакової вдачі (С. Скляренко);
// рідко. Стати батьком (про чоловіка).
– Стій і не ворушись, – промовив Тарас. – Я тебе породив, я тебе і вб'ю! – І Тарас, відступивши назад на два кроки, зняв рушницю (О. Довженко).
2. кого, що, перен. Давати початок чому-небудь, створювати щось; бути причиною виникнення, появи чого-небудь.
[Надія:] В житті і так багато всяких неприємностей. Нащо про них згадувати?.. Це дуже шкодить здоров'ю і породжує гіпертонію... (О. Корнійчук);
// Створювати передумови для виникнення, появи кого-, чого-небудь.
Чесна праця героїв породжує (приказка);
– Люби трудовий народ, який тебе породив, борися за його щастя, бо в щасті всього народу знайдеш ти і своє власне щастя (А. Шиян);
// Пробуджувати, виклика́ти в кому-небудь якісь почуття, думки і т. ін.
Чиєсь горе ставало і його горем, породжувало обурення і гнів (М. Стельмах);
Покинувши витирати руки, він [лікар] схопив капелюха і вибіг з кімнати .. Поведінка лікаря породила в Олені недобрі підозріння (Ірина Вільде).
3. тільки док., що і без прям. дод., розм. Дати врожай.
Як вірить переказам людським, Вперше у Фрігії хліб колосистий земля породила (М. Зеров).
Значення в інших словниках
- породжувати — поро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- породжувати — див. починати Словник синонімів Вусика
- породжувати — -ую, -уєш, недок., породити, -роджу, -родиш, док. 1》 тільки док., перех. і без додатка. || рідко. Стати батьком (про чоловіка). 2》 перех., перен. Давати початок чому-небудь, створювати щось; бути причиною виникнення, появи чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- породжувати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- породжувати — ПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. тільки док., перех. і без додатка. Дати життя дитині, народити немовля (про жінку). Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови (Шевч. Словник української мови в 11 томах