породжувати
поро́джувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- породжувати — див. починати Словник синонімів Вусика
- породжувати — -ую, -уєш, недок., породити, -роджу, -родиш, док. 1》 тільки док., перех. і без додатка. || рідко. Стати батьком (про чоловіка). 2》 перех., перен. Давати початок чому-небудь, створювати щось; бути причиною виникнення, появи чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- породжувати — ПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. тільки док., кого і без дод. Дати життя дитині, народити немовля (про жінку). Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови (Т. Словник української мови у 20 томах
- породжувати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- породжувати — ПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. тільки док., перех. і без додатка. Дати життя дитині, народити немовля (про жінку). Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови (Шевч. Словник української мови в 11 томах