1. Великий тлумачний словник сучасної мови

породжувати

поро́джувати

-ую, -уєш, недок., породити, -роджу, -родиш, док.

1》 тільки док., перех. і без додатка.

|| рідко. Стати батьком (про чоловіка).

2》 перех., перен. Давати початок чому-небудь, створювати щось; бути причиною виникнення, появи чого-небудь.

|| Створювати передумови для виникнення, появи кого-, чого-небудь.

|| Пробуджувати, викликати в кому-небудь якісь почуття, думки і т. ін.

3》 тільки док., перех. і неперех., розм. Дати врожай.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. породжувати — поро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. породжувати — див. починати Словник синонімів Вусика
  3. породжувати — ПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. тільки док., кого і без дод. Дати життя дитині, народити немовля (про жінку). Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. породжувати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. породжувати — ПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. тільки док., перех. і без додатка. Дати життя дитині, народити немовля (про жінку). Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови (Шевч. Словник української мови в 11 томах