породистий
ПОРО́ДИСТИЙ, а, е.
1. Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин).
А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Кравченко);
– Я так гадаю, що наш Гнідко не звичайний кінь. Він обов'язково породистий. Може бути, що навіть кавалерійський (Ю. Збанацький);
// Який є ознакою доброї породи, який свідчить про належність до цінної породи.
Його [собаки] гнучка, породиста спина кольору перепаленої цегли, покроплена білосніжними цяточками, граціозно вигиналася (І. Кириленко).
2. перен., заст., ірон. Який має певні риси зовнішнього вигляду, манери, що вважалися притаманними вищим, аристократичним верствам суспільства.
[Барон:] Ми хотіли б стати у вас акторами .. [Князь:] На ролі князів, баронів, графів. [Барон:] І тому подібних породистих екземплярів (О. Левада);
// Який свідчить про аристократичне походження кого-небудь.
Молодик мав породисте довге обличчя (П. Загребельний);
Вся поверхня лиця у Лялі являла собою невеликий трикутник, і на цій обмеженій площі .. розмістилась пара великих, довгастих зелених очей, довгий, може, дещо задовгий, породистий ніс (Ірина Вільде);
// Який має будову тіла, зовнішній вигляд, характерні для людини певної етнічної належності.
Вся поверхня лиця у Лялі являла собою невеликий трикутник, і на цій обмеженій площі .. розмістилась пара великих, довгастих зелених очей, довгий, може, дещо задовгий, породистий ніс (Ірина Вільде);
– Очі його – маленькі сірі очі породистого сакса – звелися вгору (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- породистий — (про тварин, які зберегли прикмети свого роду) кровний, чистокровний, чистоплемінний. Словник синонімів Полюги
- породистий — поро́дистий прикметник Орфографічний словник української мови
- породистий — Чистопородний, породний, порідний, (без домішок) чистокровний, (бугай) племінний; (- коней) заводський, д. расовий. Словник синонімів Караванського
- породистий — -а, -е. 1》 Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин). || Який є ознакою доброї породи, який свідчить про належність до цінної породи. 2》 перен., ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- породистий — ПОРО́ДИСТИЙ (про тварин — який має яскраво виражені ознаки доброї породи), ЧИСТОКРО́ВНИЙ, КРО́ВНИЙ рідше, ЧИСТОПОРІ́ДНИЙ (ЧИСТОПОРОДНИЙ), ЧИСТОПЛЕМІННИЙ, ПОРІ́ДНИЙ (ПОРО́ДНИЙ) с.-г. Дівчата й молодиці корів доїли. А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Словник синонімів української мови
- породистий — ПОРО́ДИСТИЙ, а, е. 1. Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин). А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 131); — Я так гадаю, що наш Гнідко не звичайний кінь. Він обов’язково породистий. Словник української мови в 11 томах