1. Великий тлумачний словник сучасної мови

породистий

поро́дистий

-а, -е.

1》 Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин).

|| Який є ознакою доброї породи, який свідчить про належність до цінної породи.

2》 перен., ірон. Який має певні риси зовнішнього вигляду, манери, що вважалися притаманними вищим, аристократичним верствам суспільства.

|| Який свідчить про аристократичне походження кого-небудь.

|| Який має будову тіла, зовнішній вигляд, характерні для людини певної етнічної належності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. породистий — (про тварин, які зберегли прикмети свого роду) кровний, чистокровний, чистоплемінний. Словник синонімів Полюги
  2. породистий — поро́дистий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. породистий — Чистопородний, породний, порідний, (без домішок) чистокровний, (бугай) племінний; (- коней) заводський, д. расовий. Словник синонімів Караванського
  4. породистий — ПОРО́ДИСТИЙ, а, е. 1. Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин). А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Кравченко); – Я так гадаю, що наш Гнідко не звичайний кінь. Він обов'язково породистий. Словник української мови у 20 томах
  5. породистий — ПОРО́ДИСТИЙ (про тварин — який має яскраво виражені ознаки доброї породи), ЧИСТОКРО́ВНИЙ, КРО́ВНИЙ рідше, ЧИСТОПОРІ́ДНИЙ (ЧИСТОПОРОДНИЙ), ЧИСТОПЛЕМІННИЙ, ПОРІ́ДНИЙ (ПОРО́ДНИЙ) с.-г. Дівчата й молодиці корів доїли. А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Словник синонімів української мови
  6. породистий — ПОРО́ДИСТИЙ, а, е. 1. Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин). А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 131); — Я так гадаю, що наш Гнідко не звичайний кінь. Він обов’язково породистий. Словник української мови в 11 томах