порятунок

ПОРЯТУ́НОК, нку, ч.

1. Уникнення небезпеки, загрози смерті, загибелі і т. ін.; пошук захисту.

Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси. Там вони тепер, збиваючись в окремі гурти, розсипаючись дрібними групами, шукали собі порятунку (О. Гончар);

Надія на порятунок повертала сили знеможеним людям. Вони житимуть, вони знову ходитимуть по землі, побачать своїх дітей і друзів (О. Донченко);

// Вихід з важкого, скрутного становища, звільнення від чого-небудь загрозливого, неприємного і т. ін.

Цигуля випростався, лагідні очі спокійно і твердо дивились у безліч очей, і голосом притишеним спокійно-рішуче мовив: – Братця, однаково іншого порятунку немає. Будемо одбиватись! (А. Головко);

Визволені з концтаборів, змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо, наче не вірили ще в свій порятунок (О. Довженко).

2. Відведення від кого-небудь небезпеки, загрози смерті, загибелі і т. ін.

– Подумай, Володько, який це народ, який великодушний народ... Хто послав би, як ми, своє найдорожче, свій цвіт, свої мільйонні армії для порятунку інших, для визволення Європи! (О. Гончар);

// Визволення кого-небудь з важкого, скрутного становища.

Тепер фон-Берг був остаточно переконаний, що Гуля справді зробить усе для його порятунку, бо інакше він не приходив би з цим проханням (В. Петльований);

– Ще й сердиться за порятунок, – здивувався Мірошниченко (М. Стельмах);

// Усунення загрози знищення, зруйнування чого-небудь.

Суховій хотів знищити сад, а ми всі, школярі, кинулись на порятунок (О. Донченко).

3. Те, що захищає від кого-, чого-небудь, забезпечує вихід з важкого, скрутного становища; те, що рятує.

– Гонить [Ніл] свою течію .. І на спекоту під сонцем безжальним роковані землі Зрошує – спраглим народам живий порятунок! (М. Зеров);

– Єдиний наш порятунок, – повчала зайчиха, – це наші ноги. Хіба ми з нашими слабкими силами можемо битися з вовком або собакою? Отже, діти, наші задні ноги – це наш порятунок і наша гордість! (О. Іваненко);

// Допомога в небезпеці, у важкому, скрутному становищі тощо.

Ми хочемо заложити собі касу, з котрої би був для нас порятунок у всякій потребі (І. Франко);

* Образно. Достигле жито хилиться .. і теж шукає порятунку в людини (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порятунок — поряту́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. порятунок — див. РЯТУНОК. Словник синонімів Караванського
  3. порятунок — Визвіл, визволення, виручка, вирятування, допомога, поміч, рятунок Фразеологічні синоніми: живий порятунок Словник синонімів Вусика
  4. порятунок — [пор'атунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. порятунок — -нку, ч. 1》 Уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін. || Вихід із важкого, скрутного становища, звільнення від чого-небудь загрозливого, неприємного і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. порятунок — ВИ́ХІД (можливість, спосіб вийти зі складного, загрозливого становища), ПОРЯТУ́НОК, ЯРМІ́С діал. Немає становища у житті, з якого б людина не знайшла виходу (А. Головко); Він ясно усвідомив, що порятунку не буде, коли собака нанюхає його схованку (Ю. Словник синонімів української мови
  7. порятунок — Поряту́нок, -нку, -нкові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. порятунок — ПОРЯТУ́НОК, нку, ч. 1. Уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін. Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси. Словник української мови в 11 томах