порятунок

Значення в інших словниках

1. порятунок — поряту́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. порятунок — див. РЯТУНОК. Словник синонімів Караванського
3. порятунок — [пор'атунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
4. порятунок — -нку, ч. 1》 Уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін. || Вихід із важкого, скрутного становища, звільнення від чого-небудь загрозливого, неприємного і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. порятунок — ПОРЯТУ́НОК, нку, ч. 1. Уникнення небезпеки, загрози смерті, загибелі і т. ін.; пошук захисту. Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси. Словник української мови у 20 томах
6. порятунок — ВИ́ХІД (можливість, спосіб вийти зі складного, загрозливого становища), ПОРЯТУ́НОК, ЯРМІ́С діал. Немає становища у житті, з якого б людина не знайшла виходу (А. Головко); Він ясно усвідомив, що порятунку не буде, коли собака нанюхає його схованку (Ю. Словник синонімів української мови
7. порятунок — Поряту́нок, -нку, -нкові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. порятунок — ПОРЯТУ́НОК, нку, ч. 1. Уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін. Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси. Словник української мови в 11 томах