порятунок

ВИ́ХІД (можливість, спосіб вийти зі складного, загрозливого становища), ПОРЯТУ́НОК, ЯРМІ́С діал. Немає становища у житті, з якого б людина не знайшла виходу (А. Головко); Він ясно усвідомив, що порятунку не буде, коли собака нанюхає його схованку (Ю. Яновський); — Коли б наша старшина не так запаніла, то ми б знайшли ярміс (С. Добровольський). — Пор. 1. лазі́вка.

ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.; ШЕ́ФСТВО (у виробничій, культурно-масовій та іншій роботі); ПІДТРИ́МКА, ОПО́РА розм., ПІДПО́РА розм., ПОТУ́ХА діал. (також моральна, що зміцнює когось, додає певності, підбадьорює). Мачусі самій доводилось поратись і на полі, і в домашньому господарстві. Допомоги від своїх дочок ще не скоро чекати: одній було п'ять років, а другій — вісім (А. Головко); Поміч у свій час, як дощ у засуху (прислів'я); — Може вмерти вам молодиця отак без порятунку, — вмовляв панотець (М. Коцюбинський); На підмогу панні десь узявся якийсь, видимо, робітник (В. Винниченко); Дамо вам війська в підпомогу (І. Котляревський); Певні, що Ви прихилитесь до нашого заміру і не кинете нас без своєї запомоги (Панас Мирний); Раз до ксьондза забрела Кривая на ноги І, бідная, на дітей Просила спомоги (С. Руданський); Без вашої помоги Зуміємо скарать зухвальця навісного! (переклад М. Рильського); Пособу дав братові (Словник Б. Грінченка); — Вчись — обов'язково. Але й про роботу подумай. Беру над тобою шефство, як інструктор по кадрах (П. Дорошко); Без сумніву, він страждав. Але ніякої підтримки ані співчуття не здатен був зараз прийняти (О. Гончар); Він.. відчув, що у своїй безпорадності вона шукає опору навіть у нього (Ірина Вільде); Ти, що мала бути нам підпора, На старії літа підпомога, Дома втіха, У людей пошана — Хочеш власну душу погубити (І. Франко); Найшла на Семена несміливість, і він був би допевне вернувся назад, якби не почував тої потухи, що йде з читальником Паньком (Лесь Мартович).

ПОРЯТУ́НОК (уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі тощо), РЯТУ́НОК розм., ПОРЯТІ́ВЛЯ розм., ЗАРЯТУ́НОК розм., СПАСІ́ННЯ розм. Надія на порятунок повертала сили знеможеним людям (О. Донченко); Хвилина — і стану я жертвою моря, Без духу поляжу на дні... Немає рятунку... не буде... хоч зоря Заблимала вже вдалині! (П. Грабовський); Коби був знав свою погибочку — тікав би не знати куди, порятівлі шукаючи (Г. Хоткевич); Певне, що коли й Ви тілько захочете, то не кинете нас без зарятунку (Панас Мирний); Шлючи прокляття тим ешелонам, (дівчата) майже вимріювали, як спасіння для себе... коросту! Короста — тільки й зарятунок... З коростою до райху не беруть! (О. Гончар).