порятунок
ПОРЯТУ́НОК, нку, ч.
1. Уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін.
Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси. Там вони тепер, збиваючись в окремі гурти, розсипаючись дрібними групами, шукали собі порятунку (Гончар, III, 1959, 450);
Надія на порятунок повертала сили знеможеним людям. Вони житимуть, вони знову ходитимуть по землі, побачать своїх дітей і друзів (Донч., III, 1956, 228);
// Вихід з важкого, скрутного становища, звільнення від чого-небудь загрозливого, неприємного і т. ін.
Шукаючи порятунку, робітники і селяни об’єднувалися для спільної боротьби проти експлуататорів (Ком. Укр., 10, 1969, 57);
Цигуля випростався, лагідні очі спокійно і твердо дивились у безліч очей, і голосом притишеним спокійно-рішуче мовив: — Братця, однаково іншого порятунку немає. Будемо одбиватись! (Головко, II, 1957, 307);
Визволені з концтаборів, змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо, наче не вірили ще в свій порятунок (Довж., І, 1958, 346).
Нема́ поряту́нку — про безвихідне, безнадійне становище.
Це ж видима смерть здоганяє її [Соломію]! Тут нема вже порятунку. Ніхто й ніщо не поможе (Коцюб., І, 1955, 364).
2. Відведення від кого-небудь небезпеки, загрози смерті, загибелі і т. ін.
— Подумай, Володько, який це народ, який великодушний народ… Хто послав би, як ми, своє найдорожче, свій цвіт, свої мільйонні армії для порятунку інших, для визволення Європи! (Гончар, III, 1959, 135);
// Визволення кого-небудь з важкого, скрутного становища.
Тепер фон-Берг був остаточно переконаний, що Гуля справді зробить усе для його порятунку, бо інакше він не приходив би з цим проханням (Петльов., Хотинці, 1949, 174);
— Ще й сердиться за порятунок, — здивувався Мірошниченко (Стельмах, II, 1962, 12);
// Усунення загрози знищення, зруйнування чого-небудь.
Суховій хотів знищити сад, а ми всі, школярі, кинулись на порятунок (Донч., V, 1957, 213).
3. Те, що усуває загрозу загибелі, небезпеку, забезпечує вихід з важкого, скрутного становища тощо.
— Гонить [Ніл] свою течію.. І на спекоту під сонцем безжальним роковані землі Зрошує — спраглим народам живий порятунок! (Зеров, Вибр., 1966, 364);
— Єдиний наш порятунок, — повчала зайчиха, — це наші ноги. Хіба ми з нашими слабкими силами можемо битися з вовком або собакою? Отже, діти, наші задні ноги — це наш порятунок і наша гордість! (Ів., Ліс. казки, 1954, 33);
// Допомога в небезпеці, у важкому, скрутному становищі тощо.
Ми хочемо заложити собі касу, з котрої би був для нас порятунок у всякій потребі (Фр., V, 1951, 435);
*Образно. Достигле жито хилиться.. і теж шукає порятунку в людини (Стельмах, І, 1962, 564).
Проха́ти (вола́ти і т. ін.) поряту́нку — кликати на допомогу.
Вбито парубка серед села, і не знайшлося свідків. Ніхто не бачив, не чув нічого: шуряки, пробі, зчепилися на самоті в клуні й не прохали порятунку (Л. Янов., І, 1959, 310);
Перегуда заволав порятунку (Кучер, Прощай.., 1957, 334).
Значення в інших словниках
- порятунок — поряту́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- порятунок — див. РЯТУНОК. Словник синонімів Караванського
- порятунок — Визвіл, визволення, виручка, вирятування, допомога, поміч, рятунок Фразеологічні синоніми: живий порятунок Словник синонімів Вусика
- порятунок — [пор'атунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
- порятунок — -нку, ч. 1》 Уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін. || Вихід із важкого, скрутного становища, звільнення від чого-небудь загрозливого, неприємного і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порятунок — ПОРЯТУ́НОК, нку, ч. 1. Уникнення небезпеки, загрози смерті, загибелі і т. ін.; пошук захисту. Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси. Словник української мови у 20 томах
- порятунок — ВИ́ХІД (можливість, спосіб вийти зі складного, загрозливого становища), ПОРЯТУ́НОК, ЯРМІ́С діал. Немає становища у житті, з якого б людина не знайшла виходу (А. Головко); Він ясно усвідомив, що порятунку не буде, коли собака нанюхає його схованку (Ю. Словник синонімів української мови
- порятунок — Поряту́нок, -нку, -нкові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)