претензія

ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, ж.

1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь.

– Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (І. Нечуй-Левицький);

– Я гадаю, наприклад, що товариш Дорошук більше за вас заслуговує на премію, але він ніколи не виступав ніде з такими претензіями (О. Донченко);

– Ну, а шкалик, Володимире, є? – безпосередньо вдався він трохи м'якшим голосом до Вадима. Вадимові не дуже до вподоби такі ранкові претензії старого Пальохи, він щось бурмотить незадоволено, що, мовляв, ми гадали зробити це на Дніпрі, коли снідатимемо, але мусить скоритись і витягти з ягдташа півлітра (Б. Антоненко-Давидович);

Приводом для пред'явлення претензій Святослава на київський стіл став невдалий похід київського князя на половців (з наук. літ.).

2. Вияв незадоволення ким-, чим-небудь; образа на кого-, що-небудь.

Я не буду мати найменшої претензії до Вас, коли Ви критично віднесетесь до моїх поправок і покористуєтесь їми [ними] в такій мірі, як се Вам потрібно буде для оброблення перекладу (М. Коцюбинський);

Часом змиє [мати] голову старшенькому й випере йому сорочку: малий Грицько, не вміючи ще словами подавати свої претензії, пускався в ревний плач (Ю. Яновський);

Ми маємо великі підстави пред'явити претензії критикам, літературознавцям, які мало пишуть про нашу сучасну поезію (з газ.).

3. перев. на що. Прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою певних властивостей, особливостей (часто відсутніх насправді).

В покоях у Пшепшинського було бідно, але з великою претензією на панську обставу (І. Нечуй-Левицький);

Пан гетьман коронний – то була маленька фігурка, але з великими претензіями (Г. Хоткевич);

Повна претензії на молодість і вроду, вона так раптово потрапила в бабусі, що їй нелегко було отямитись (Л. Дмитерко);

// з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь.

Звісна річ, що різні товариства існують у нас ще від 1848 р. і не тільки що існують, але кожне з них має більшу або меншу претензію бути товариством народним (І. Франко).

4. Те саме, що по́зов 1.

До пред'явлення претензії дорівнюється звернення багажовласника до начальника станції призначення з заявою про розшук або відшкодування вартості багажу з прикладенням документів, що підтверджують претензію (з мови документів);

// Заява замовника, покупця про виявлений брак у продукції; рекламація.;

// юр. Заява кредитора, замовника, покупця з протестом проти порушення умов договору, угоди. Бу́ти в прете́нзії див. бу́ти;

Заявля́ти / заяви́ти прете́нзії (прете́нзію) див. заявля́ти;

(1) З прете́нзією, у знач. присл. – претензійно.

При фортеп'яні сиділа пані поважного віку, вбрана якось чудно, з претензією, але без смаку (Леся Українка);

Входить Мефодій Софронович Риндя .. Одягнений з претензією, розмовляє шанобливо (М. Зарудний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. претензія — прете́нзія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. претензія — -ї, ж. 1》 перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. 2》 Вияв невдоволення ким-, чим-небудь; образа на кого-, що-небудь. Бути в претензії. 3》 перев. на що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. претензія — (англ. сlaims) 1. вимога кредитора, пред’явлена боржникові про сплату боргу, відшкодування завданих збитків, сплату штрафу, усунення недоліків або про зниження ціни проданої речі, поставленої продукції, виконаної роботи. Економічний словник
  4. претензія — прете́нзія (польс. pretenzja, з франц. pretention, від лат. praetendo – виправдовуюсь) пред’явлення права на щось; вимога, скарга, позов. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. претензія — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін. Словник синонімів української мови
  6. претензія — ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред’явлення своїх прав на що-небудь. — Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. претензія — рос. претензия 1. Пред'явлення права нащось. 2. Заява кредитора, покупця, клієнта з вимогою про сплату боргу, відшкодування збитків, усунення недороблень, несправностей у товарі. 3. Вимога кредитора до боржника щодо добровільного врегулювання суперечностей, пов'язаних з порушенням прав кредитора. Eкономічна енциклопедія