претензія

ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін., ЖАДО́БА до чого, з інфін., яке, ЖАГА́ до чого, чого, з інфін., ЖАГО́ТА до чого, чого, СНАГА́ до чого, МРІ́Я яка, про що, з інфін., ГОНИ́ТВА за чим, розм., АПЕТИ́Т до чого, розм., ПРИ́ЯЗНЬ до чого, розм., СТРЕМЛІ́ННЯ до чого, з інфін., перев. книжн., ПОБУ́ДЖЕННЯ до чого, з інфін., діал.; ПРИ́СТРАСТЬ, ПОРИ́В, ЛЮБО́В (до чого — сильне, нестримне прагнення); ПРЕТЕ́НЗІЯ на що, з інфін. (перев. настійне прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою чогось). Ці геніальні люди (О. Пушкін, А. Міцкевич, Т. Шевченко) втілювали в собі основні риси, прагнення й жадання своїх народів (М. Рильський); — Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Не кинуть нам свого тяжіння до рідних обріїв земних... (М. Терещенко); Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести (Олена Пчілка); Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Хоча Адам чимало побачив світу, але його постійно вражала дика жага до грабежу й наживи (Є. Куртяк); Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (прислів'я); (Петро:) О, Господи, батько! Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Бачити в непрозорому середовищі — давня мрія людства (з журналу); В гонитві за грішми Васюта виїжджав надовго до Полтави, Лубен, навіть до Харкова (О. Полторацький); Король Зигмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Буде бажання, буде стремління, і справа піде вперед (Ю. Мушкетик); Ледве встиг зійти з трибуни Романчук, як з тих же бічних дверей вийшов літній, теж акуратно, але без претензії на моду, зодягнений чоловік (М. Олійник). — Пор. 1. бажа́ння, 1. потре́ба.

ПО́ЗОВ (звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав), ПО́ЗВА, ПРЕТЕ́НЗІЯ. Конецпольський подав позов у суд на Вишневецького, так само як і Казановський (І. Нечуй-Левицький); Якось, глузуючи, мовить становий: — Другим, бач, помагаєте позви всякі складати, а нам і не хочете у помочі стати (Панас Мирний); Судовий екзекутор почав спроквола читати урядову формулу, а далі викрикувати імена вірителів, котрих претензії були вписані на гіпотеці князівських дібр (І. Франко).

СКА́РГА (заява з приводу незаконних або неправильних дій кого-небудь), ПРЕТЕ́НЗІЯ, СУПЛІ́КА заст., ЗАЖА́ЛЕННЯ діал. Треба викласти наслідки обслідування з приводу однієї з заплутаних скарг (З. Тулуб); — Дайте книгу скарг, я подяку вам запишу. — Не до нас, до начальника робпостачу всі претензії, — відсікає йому друга кухарка (О. Гончар); — Це його діло! Це він вчинив мені капость!.. Він послав на мене супліку (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. претензія — прете́нзія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. претензія — -ї, ж. 1》 перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. 2》 Вияв невдоволення ким-, чим-небудь; образа на кого-, що-небудь. Бути в претензії. 3》 перев. на що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. претензія — ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. – Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (І. Словник української мови у 20 томах
  4. претензія — (англ. сlaims) 1. вимога кредитора, пред’явлена боржникові про сплату боргу, відшкодування завданих збитків, сплату штрафу, усунення недоліків або про зниження ціни проданої речі, поставленої продукції, виконаної роботи. Економічний словник
  5. претензія — прете́нзія (польс. pretenzja, з франц. pretention, від лат. praetendo – виправдовуюсь) пред’явлення права на щось; вимога, скарга, позов. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. претензія — ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред’явлення своїх прав на що-небудь. — Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. претензія — рос. претензия 1. Пред'явлення права нащось. 2. Заява кредитора, покупця, клієнта з вимогою про сплату боргу, відшкодування збитків, усунення недороблень, несправностей у товарі. 3. Вимога кредитора до боржника щодо добровільного врегулювання суперечностей, пов'язаних з порушенням прав кредитора. Eкономічна енциклопедія