1. Великий тлумачний словник сучасної мови

претензія

прете́нзія

-ї, ж.

1》 перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь.

2》 Вияв невдоволення ким-, чим-небудь; образа на кого-, що-небудь. Бути в претензії.

3》 перев. на що. Прагнення відзначитися, вирізнитися з-поміж інших, домогтися визнання за собою певних властивостей, особливостей (часто відсутніх насправді).

|| з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь.

З претензією у знач. присл. — претензійно.

4》 Те саме, що позов 1).

|| Заява замовника, покупця про виявлений брак у продукції; рекламація.

|| юр. Заява кредитора, замовника, покупця з протестом проти порушення умов договору, угоди.

|| Вимога щодо сплати боргу, відшкодування завданих збитків, сплати штрафу, зниження ціни проданої продукції, виконаних робіт, наданих послуг і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. претензія — прете́нзія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. претензія — ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. – Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (І. Словник української мови у 20 томах
  3. претензія — (англ. сlaims) 1. вимога кредитора, пред’явлена боржникові про сплату боргу, відшкодування завданих збитків, сплату штрафу, усунення недоліків або про зниження ціни проданої речі, поставленої продукції, виконаної роботи. Економічний словник
  4. претензія — прете́нзія (польс. pretenzja, з франц. pretention, від лат. praetendo – виправдовуюсь) пред’явлення права на щось; вимога, скарга, позов. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. претензія — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін. Словник синонімів української мови
  6. претензія — ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред’явлення своїх прав на що-небудь. — Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. претензія — рос. претензия 1. Пред'явлення права нащось. 2. Заява кредитора, покупця, клієнта з вимогою про сплату боргу, відшкодування збитків, усунення недороблень, несправностей у товарі. 3. Вимога кредитора до боржника щодо добровільного врегулювання суперечностей, пов'язаних з порушенням прав кредитора. Eкономічна енциклопедія