1. Словник української мови у 20 томах

пробачення

ПРОБА́ЧЕННЯ, я, с., кому, для кого і без дод.

Прощення за що-небудь учинене; вибачення.

Здається Дмитрикові, що не варт він пробачення, що ніхто не дарує йому вини його (М. Коцюбинський);

Нехай пробачення не буде для тирана! Йому пробачення – для всього людства рана (В. Мисик);

// за що і без дод. Звернення до кого-небудь з проханням пробачити за щось учинене; перепрошення.

Особа кинула край стола портфель, зняла окуляри і приглядалася до зали, заразом кидаючи до президії чемні слова пробачення за спізнення (Олесь Досвітній);

З перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробачення — проба́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пробачення — -я, с., кому, для кого і без додатка. Прощення за що-небудь учинене; вибачення. || за що і без додатка. Звернення до кого-небудь із проханням пробачити за щось учинене; перепрошення. Попросити пробачення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробачення — ВИ́БАЧЕННЯ (прохання вибачити), ПРОБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, ПЕРЕПРО́СИНИ розм., ПЕРЕПРО́С заст. — Зараз же хай вона почує твоє вибачення (Ю. Яновський); Особа кинула край стола портфель.. Словник синонімів української мови
  4. пробачення — Проба́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пробачення — ПРОБА́ЧЕННЯ, я, с., кому, для кого і без додатка. Прощення за що-небудь учинене; вибачення. Здається Дмитрикові, що не варт він пробачення, що ніхто не дарує йому вини його (Коцюб., І, 1955, 136); Нехай пробачення не буде для тирана!... Словник української мови в 11 томах
  6. пробачення — Пробачення, -ня с. Извиненіе, прощеніе. Почав просити в неї пробачення. Левиц. Пов. 56. Словник української мови Грінченка