1. Словник української мови у 20 томах

пробачити

ПРОБА́ЧИТИ див. пробача́ти¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробачити — проба́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробачити — див. пробачати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробачити — Зігнорувати, оминути Словник застарілих та маловживаних слів
  4. пробачити — ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти. Словник синонімів української мови
  5. пробачити — Проба́чити, -ба́чу, -чиш, -чать; проба́ч, -ба́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пробачити — ПРОБА́ЧИТИ див. пробача́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  7. пробачити — Пробачити см. пробачати. Словник української мови Грінченка